Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 362/75/17
провадження № 61-18409св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Васильківська міська рада Київської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Васильківської міської ради Київської області на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2019 року у складі судді Марчука О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2017 року Васильківська міська рада Київської області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просила визнати укладеним з ОСОБА_1 01 грудня 2016 року договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова та стягнути з неї на свою користь пайовий внесок в розмірі 39 642,48 грн.
Позов обґрунтовано тим, що вимогою Васильківської об`єднаної державної фінансової інспекції Державна фінансова інспекція України в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства від 28 квітня 2014 року № 16-16/850 та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у адміністративній справі № 810/2062/15, яким виконавчий комітет було зобов`язано вжити заходів щодо пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, підтверджується факт порушення ОСОБА_1 вимог закону та рішення Васильківської міської ради Київської області від 04 квітня 2012 року № 08.01.-23-ІУ про затвердження порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Васильків.
Васильківською міською радою Київської області 16 листопада 2016 року та 01 грудня 2016 року надіслано ОСОБА_1 претензію та лист щодо здійснення оплати пайового внеску через будівництво будинку. Однак відповідач проігнорувала лист позивача від 01 грудня 2016 року та не підписала надані примірники договору, не повернула один підписаний примірник договору позивачеві та не сплатила пайову участь.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 10 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року, вищевказаний позов залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак повторно не з`явився в судове засідання, а заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року Васильківська міська рада Київської області засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду від 10 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами обох інстанцій не надано оцінки доказам у справі, зокрема документам на підтвердження поважності причин відсутності представника позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 10 червня 2019 року, з огляду на його участь у цей день в іншому судовому засіданні.
Крім того, заявник не погоджується з висновком апеляційного суду щодо належного повідомлення позивача, в особі представника Шестакова Ю. В. , про розгляд справи 10 червня 2020 року, оскільки останній був уповноважений представляти інтереси позивача з 02 липня 2019 року, тобто на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали не набув процесуальної дієздатності у цій справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 362/75/17 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2019 року матеріали справи № 362/75/17 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у жовтні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України(в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року частково задоволено касаційну скаргу Васильківської міської ради Київської області; скасовано рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2017 року; справу № 362/75/17 повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2019 року справу № 362/75/17 передано на розгляд судді Марчуку О. Л.
Судом першої інстанції призначено судовий розгляд справи на 13 березня 2019 року о 09 год. 00 хв.
Представник Васильківської міської ради Київської області - Шестаков Ю. В. подав заяву про перенесення судового розгляду у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні, доказів не надав.
ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою її представника ОСОБА_4, доказів не надала.
13 березня 2019 року розгляд справи знято зі складу у зв`язку з розглядом кримінального провадження та призначено до розгляду на 03 квітня 2019 року.
Відповідно до протоколу судового засідання від 03 квітня 2019 року за участю сторін у справі суд оголосив перерву до 19 квітня 2019 року. Про дату та час наступного засідання сторони були належним чином повідомлені, що підтверджується розпискою у справі.
У судове засідання, що відбулось 19 квітня 2019 року представник позивача ОСОБА_2 не прибув, причини неявки суду не повідомив, у зв`язку із чим, судом було визнано причини неприбуття представника неповажними. У справі оголошено перерву у справі до 10 червня 2019 року, про що повідомлено учасників справи, у тому числі представника позивача - Шестакова Ю. В .
Згідно з протоколом судового засідання від 10 червня 2019 року у судове засідання повторно не з`явились представники позивача, не надавши при цьому відповідних клопотань про відкладення розгляду справи із наданням доказів поважності причин неприбуття у судове засідання.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року, вищевказаний позов залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Нормативно-правове обґрунтування
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.