Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 463/12532/18
провадження № 61-21651св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду
м. Харкова від 02 квітня 2019 року у складі судді Єрмак Н. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Кругової С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 4
в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду
із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,0462 га, розташованої
за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, належним чином не оформили та не зареєстрували речові права
на цю земельну ділянку, в період з 01 серпня 2015 року по 31 липня
2018 року не вносили плату за користування нею, внаслідок чого бюджет міста недоотримав 201 995,74 грн орендної плати за землю.
Згідно з актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_2
АДРЕСА_3 , площа земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1
та ОСОБА_2, складає 0,0462 га, з яких ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2" за адресою АДРЕСА_2 використовується 0,023347 га.
Ураховуючи зазначене, керівник Харківської місцевої прокуратури № 4
в інтересах держави в особі Харківської міської ради просив суд стягнути
з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати
в сумі 201 995,74 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2019 року позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в загальному розмірі
201 995,74 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в загальному розмірі 201 995,74 грн та судовий збір у розмірі 3 029,94 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції
не перевірив зареєстровану адресу відповідача, направляв судові повістки за іншою адресою, а отже, не повідомив відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив його права на подання заперечень на позовну заяву до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які
є елементами права на справедливий судовий розгляд. У зв`язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог. Оскільки правова підстава для набуття (збереження) майна - земельної ділянки по АДРЕСА_2 - у відповідача відсутня, а отже, у Харківської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет, тому позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави
в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Ураховуючи зазначене, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог прокурора є безпідставними, оскільки прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду
і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Зазначає, що в цій справі таким суб`єктами владних повноважень відповідно до чинного законодавства є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Держаудитслужба України,
у яких наявні повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти недійсними.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі договору дарування від 16 травня 2008 року № 4299
ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літ. "А-2", загальною площею 231,8 кв. м, розташованої за адресою:
АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 належним чином не оформив та не здійснив державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомого майна, що підтверджується листом Управління Держгеокадастру у місті Харкові від 17 жовтня 2016 року
№ 19-20.08-3-4465/20-16 та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 04 жовтня 2016 року № 3943/0/226-16.
Фактичний розмір земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1, підтверджено актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_2
АДРЕСА_3 , від 05 квітня 2018 року, складеним Департаментом територіального контролю Харківської міської ради.
За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна за період з 01 серпня 2015 року по 31 липня 2018 року становить 201 995,74 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів - орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав, на якій ці об`єкти розміщені.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.
Судом встановлено, що речові права відповідача на земельну ділянку
не реєструвались, а отже, відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.