Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 638/9802/13-ц
провадження № 61-19014св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_1,
третя особа - Управління Держгеокадастру Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 15 квітня 2019 року у складі судді Шишкіна О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Бровченка І. О., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поновлення порушеного права та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Дзержинського районного суду
м. Харкова від 25 квітня 2008 року у справі № 2-4008/08 визнано за нею право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складається
з житлового будинку літ. "Ж-2" з мансардою літ. "Жм", житловим підвалом
літ. "Жп", крильцями літ. "ж1", "ж2", тамбуром літ. "ж3", житловою площею
133,4 кв. м, загальною площею 397,6 кв. м, та надвірних будівель при ньому - баня літ. "З", огорожа № 4, ворота № 5, хвіртка № 6, що розташований
за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначала, що 17 червня 2008 року Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ) зареєструвало
за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями,
що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17 червня 2008 року за № 19201592.
Рішенням Харківської міської ради від 27 лютого 2013 року № 1040/13 земельна ділянка, на якій знаходиться зазначений житловий будинок із надвірними будівлями за кадастровим номером 6310136300:07:022:0021, площею 0,0438 га, була передана їй у приватну власність, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28 березня 2013 року
№ 1737670 та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 березня 2013 року за індексним номером 1738949.
Вказувала, що по сусідству із її земельною ділянкою знаходиться суміжна земельна ділянка із домоволодінням АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2 .
Зазначала, що вона за власні кошти та з власного матеріалу здійснила встановлення межі власної земельної ділянки шляхом будівництва огорожі, яка проходила за планом земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку. Однак відповідач, порушуючи її права, знищив збудовану нею огорожу та збудував нову, яка не відповідає технічній документації, нормам ДБН та розмежуванню земельних ділянок. Вказані обставини підтверджуються висновком судової будівельно-технічної експертизи від 26 червня 2012 року № 1254.
Зазначила, що вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням
не порушувати її права та встановити межу у виді огорожі на підставі вимог законодавства, виготовленої технічної документації та Державних будівельних норм України, однак він відмовляв їй або зовсім не бажав розмовляти з нею.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд усунути їй перешкоди
в користуванні її земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самовільно збудовану огорожу; зобов`язати ОСОБА_2 спільно з нею
у рівних частинах встановити зруйновану огорожу по межі між суміжними земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1,
які належать їй та ОСОБА_2, відповідно до виготовленої
СП ДФО ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд
по АДРЕСА_1 .
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом
до ОСОБА_1, Харківської міської ради, третя особа - Управління Держгеокадастру Харківської області, про поновлення права користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення, свідоцтва про право власності на землю.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він на підставі договору купівлі-продажу від 07 березня 1996 року № У-03-224-Н, зареєстрованого на Харківській універсальній біржі та в КП "Харківське МБТІ", є власником житлового будинку
з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_2 .
Зазначив, що попередньому власнику житлового будинку з надвірними будівлями рішенням виконкому Дзержинської районної ради депутатів трудящих від 26 липня 1956 року № 20 надано земельну ділянку площею
1000 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, для обслуговування житлового будинку.
При підготовці технічної документації для приватизації земельної ділянки,
на якій розташований його житловий будинок з надвірними будівлями, йому стало відомо, що площа земельної ділянки складає не 1000 кв. м, а 963 кв. м. Зменшення розміру його земельної ділянки відбулося за рахунок самовільного захвату частки земельної ділянки ОСОБА_1, яка без його згоди та дозволу самовільно побудувала житловий будинок площею 397 кв. м та баню.
Згідно з технічним паспортом, наданий ОСОБА_1, площа її земельної ділянки складає 399 кв. м.
Зазначив, що ні він, ні попередні власники житлового будинку
АДРЕСА_2 ніколи не переуступали будь-якої частки земельної ділянки відповідачу. Харківська міська рада рішень про надання відповідачу додаткової частки земельної ділянки за рахунок земельної ділянки,
що знаходиться у його користуванні, не приймала, межі земельної ділянки
не змінювалися.
Вказав, що ОСОБА_1 раніше зверталася до суду із позовом про поновлення
її порушеного права користування земельною ділянкою. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2013 року встановлено, що фактична межа (огорожа) між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 проходить від червоної лінії до кута житлового будинку літ. "Ж-2", далі по зовнішній стіні житлового будинку, потім по прямій довжиною 15,4 м, далі в бік домоволодіння АДРЕСА_2 довжиною 1 м, потім паралельно бані літ. "З" на відстані 1 м до тильної сторони земельної ділянки, що не відповідає "Технічній документації із землеустрою та пункту 3.25 ДБН360-92".
Судовим рішенням також встановлено, що згідно з технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленим
КП "Харківське МБТІ" 11 березня 2008 року, площа земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок відповідача, становить 399 кв. м.
Вказав, що не зважаючи на те, що відповідач не оспорювала розмір площі земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями, із наданих нею документів вбачається, що 27 лютого 2013 року рішенням 22-ої сесії 6-го скликання Харківської міської ради № 1040/13
їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0438 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
28 березня 2013 року на ім`я відповідача видано свідоцтво про право власності
на земельну ділянку площею 0,0438 га, яке зареєстроване в Управлінні Держземагентства у м. Харкові Харківської області.
Зазначив, що право користування земельною ділянкою по
АДРЕСА_2 виникло у 1956 році на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Розмір земельної ділянки до 2012 року був незмінним. Межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 встановлені в 1956 році.
Вважав, що прийняття рішення № 1040/13 від 27 лютого 2013 року Харківської міської ради та видача свідоцтва про право власності на земельну ділянку
АДРЕСА_1, розміром 0,0438 га, по АДРЕСА_1 та самовільне захоплення відповідачем частини земельної ділянки, що розташована
по АДРЕСА_2, порушує його право на користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_2 просив суд:
- відновити його порушене право на користування земельною ділянкою
по АДРЕСА_2, розміром 1 000 кв. м; визнати незаконним
та скасувати рішення 22-ої сесії 6-го скликання Харківської міської ради
від 27 лютого 2013 року № 1040/13 в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0438 га за рахунок земель житлової
та громадської забудови, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, площею 0,0438 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 1737670, від 28 березня 2013 року, видане реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області на ім`я ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Відновлено порушене право ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , розміром 1 000 кв. м.
Визнано незаконним та скасовано рішення Харківської міської ради 22-ої сесії
6-го скликання від 27 лютого 2013 року № 1040/13 в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0438 га за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:07:022:0021), площею 0,0438 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 1737670,
від 28 березня 2013 року, видане реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області на ім`я ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач набула право користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 розміром 399 кв. м, а отже, мала право на приватизацію земельної ділянки, яка раніше була надана їй у користування розміром 399 кв. м, а рішення Харківської міської ради від 27 лютого 2013 року № 1040/13 в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,438 га за вказаною адресою та видача свідоцтва про право власності на її ім`я на вказану земельну ділянку не враховано фактичне знаходження меж цієї земельної ділянки та фактичне нашарування виділеної земельної ділянки на сусідню, чим порушено право ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою, яка розташована по
АДРЕСА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дослідив повно обставини справи, надав доказам належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку щодо порушення прав ОСОБА_2, а не
ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили фактичних обставин справи та не застосували закон, який підлягає застосуванню, а саме: помилково застосували до правочину, який
був вчинений у 1957 року щодо прав ОСОБА_2 статтю 120 ЗК Української РСР 1970 році, при цьому ЗК Української УРСР від 1922 року не передбачав перехід права користування земельною ділянкою у зв`язку з переходом права власності на будівлю.
Вважає, що укладаючи у 1957 році договір купівлі-продажу житлового будинку
з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 не набула прав на земельну ділянкою за цією ж адресою, що свідчить про неможливість переходу прав ОСОБА_4
на земельну ділянку при подальшому переході у 1996 році права власності
на житловий будинок до ОСОБА_2 .
Зазначає, що апеляційний суд необ`єктивна оцінив висновок судової земельно-технічної експертизи від 28 березня 2016 року та не врахував того, що для проведення експертизи була надана тільки технічна документація земельної ділянки АДРЕСА_1, так як на земельну ділянку
АДРЕСА_2 така документація відсутня.
Вказує, що про розгляд справи у суді апеляційної інстанції 17 вересня
2019 року вона не була повідомлена належним чином.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного суду відзив
на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначає, що оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з витягом з протоколу засідання виконкому Дзержинської райради депутатів трудящих від 29 березня 1949 року № 14 виконавчий комітет Дзержинської районної ради депутатів трудящих ухвалив надати
під індивідуальне будівництво в безтермінове користування земельні ділянки: ОСОБА_5 - майору запасу по АДРЕСА_2, площею 1 000 кв. м, відповідно постанови СНК СРСР від 21 червня 1945 року за № 1466 (а.с. 63 т. 2).
Відповідно до договору на право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 12 квітня 1949 року № 41, укладеного між Житловим управлінням виконкому Дзержинської районної ради депутатів трудящих та ОСОБА_5, на підставі рішення виконавчого комітету Дзержинського районної ради депутатів трудящих від 29 березня 1949 року
№ 14 про відвід земельної ділянки для будівництва житлового будинку, згідно
з Указом Президіуму Верховної Ради від 26 серпня 1948 року, Житлоуправління відвело ОСОБА_5 ділянку комунальної землі площею 1000 кв. м
під індивідуальне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 177-178, т. 1).
Відповідно до договору на право побудови будинку та безстрокове користування земельною ділянкою від 24 квітня 1952 року, укладеного між Житловим управлінням виконавчого комітету Дзержинської районної ради депутатів трудящих та ОСОБА_6, на підставі рішень виконавчого комітету Дзержинської районної Ради депутатів трудящих від 24 серпня 1951 року № 50 про відвід земельної ділянки для будівництва житлового будинку, згідно з Указом Президіуму Верховної Ради від 26 серпня 1948 року, Житлоуправління відвело ОСОБА_6 ділянку комунальної землі площею 399 кв. м під індивідуальне будівництво житлового будинку по
АДРЕСА_1 (а.с. 273-275, т. 2, а.с. 30-33, т. 3).
26 вересня 1957 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_5 продав,
а ОСОБА_4 придбала належне ОСОБА_5 на праві особистої власності домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_2
та в цілому складається з таких будівель: будинку цегляного, трьох кімнат, однієї кухні, коридору, веранди, підвалу, літньої кухні, убиральні, паркану та воріт.
Це домоволодіння належить продавцю за договором про право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою (а.с. 147-147, т. 2).
Після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, 27 жовтня 1992 року ОСОБА_7 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно
з яким спадкове майно складається з жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
На земельній ділянці розміром 399 кв. м. розташований житловий будинок
літ. "А-1" шлакобетонний, житловою площею 26,2 кв. м, та надвірні будівлі при ньому: сарай літ. "Б", "б", "В", вбиральня літ. "Г", огорожа № 1-2, водопровід № 3, льох літ. "Е", що належав померлому на підставі договору на право побудови будинку та безстрокове користування земельною ділянкою від 24 квітня
1952 року (а.с. 294, т. 2, а.с. 61-62, т. 3).
01 червня 1994 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_8 купив житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться
по АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розміром 399 кв. м розташований жилий будинок літ. "А-1" шлакобетонний, житловою площею
26,2 кв. м та надвірні будівлі при ньому: сарай літ. "Б", "б", "В", вбиральня
літ. "Г", огорожа № 2, водопровід № 3, льох літ. "Е" (а.с. 299-300, 322-323 т. 2, а.с. 70-72 т. 3).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 березня 1996 року
№ У-03-224-Н, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, продавець продав, а покупець придбав житловий будинок індивідуального житлового фонду загальною площею 64,9 кв. м, житловою площею 46,7 кв. м, земельну ділянку площею 1 000 кв. м, що розташований по АДРЕСА_2,
та зареєстрованого на Харківській універсальній біржі, КП "Харківське МБТІ"
(а.с. 64-65, т 1, а.с. 205, т. 1, а.с. 181-182, т. 2).
Згідно з свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок
від 02 жовтня 1996 року ЖЕО Дзержинського району, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів від 01 жовтня 1996 року № 191/1, жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований по
АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_8 на праві особистої власності
(а.с. 328, т. 2, а.с. 112, т. 3).
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно
КП "Харківське МБТІ" від 25 квітня 2005 року № 7095225 ОСОБА_8
є власником житлового будинку з надвірними будівлями по
АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 02 жовтня
1996 року ЖЕО Дзержинського району, опис об`єкта: житловий будинок
з прибудовами літ. "Ж-2" площею 90,1 кв. м, баня літ. "З", басейн літ. "К", огорожа № 4, 5, 6; площа земельної ділянки 399 кв. м (а.с. 352 т. 2, а.с. 142 т. 3).
25 квітня 2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до умов якого продавець передав
у власність покупця житловий будинок, що знаходиться по
АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, а покупець приймає цей житловий будинок та сплачує за нього обумовлену грошову суму. На земельній ділянці розміром 399 кв. м розташований житловий будинок з надвірними прибудовами літ. "Ж-2" шлакоблоковий, обкладений цеглою, житловою площею 90,1 кв. м. При цьому будинку є такі надвірні будівлі: баня літ. "З", басейн літ. "К", огорожа № 4, 5, 6