Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
місто Київ
справа № 462/6253/16-ц
провадження № 61-9608св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28 грудня 2018 року у складі судді Палюх Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Струс Л. Б., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
ОСОБА_1 у листопаді 2016 року звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген" (далі - ТОВ "Євген") від 29 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовано тим, що, перебуваючи з ОСОБА_3 у цивільно-правових відносинах, з метою захисту своїх прав звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом про стягнення боргу. На забезпечення зазначеного позову ухвалою суду від 11 вересня 2014 року накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_3, зокрема на частку у статутному капіталі ТОВ "Євген".
У листопаді 2016 року позивач дізнався, що між відповідачами укладено оспорюваний правочин.
На переконання позивача, дії відповідачів спрямовані на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Євген", належної ОСОБА_3, що безпосередньо впливає на права позивача як кредитора одного з учасників судового процесу.
Також позивач зазначає, що оспорюваний правочин укладений із порушенням вимог чинного законодавства, так як на загальних зборах ТОВ "Євген" не ухвалювалося рішення про продаж частки у статутному капіталі, належної ОСОБА_3, такий договір нотаріально не посвідчено, частка у статутному капіталі відчужена без згоди дружини ОСОБА_3 .
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити суб`єктам державної реєстрації проведення реєстраційних дій щодо ТОВ "Євген".
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 року, заяву про забезпечення позову задоволено, заборонено ТОВ "Євген" та суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення реєстраційних дій.
Постановою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд касаційної інстанції у своїх висновках зазначив, що суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, пред`явленим позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог. Під час вирішення питання про забезпечення позову необхідно було враховувати розмір позовних вимог та категорію спору.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено суб`єктам державної реєстрації проведення щодо ТОВ "Євген" реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною статутного або складеного капіталу, зміною складу або інформації про засновників та державною реєстрацією змін до установчих документів ТОВ "Євген".
Ухвала суду першої інстанції обґрунтовувалася тим, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Євген", укладеного між відповідачами, проте відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені записи про проведені реєстраційні дії, внаслідок яких змінено як розмір частки у статутному капіталі зазначеного товариства, яке є предметом оскаржуваного у судовому порядку договору, так і його власника.
Суд першої інстанції визнав такий захід співмірним видом забезпечення позову, який сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав позивача у разі задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, врахував, що між сторонами існують судові спори з приводу виконання договірних зобов`язань, під час розгляду яких ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у різний спосіб ініційовано вчинення реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією змін до установчих документів ТОВ "Євген", зі зміною статутного або складеного капіталу і зміною складу або інформації про засновників зазначеного товариства.
Враховуючи предмет позову, суд апеляційної інстанції визнав очевидним, що продовження вчинення таких дій може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або надання ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що визначений судом першої інстанції спосіб забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності ТОВ "Євген", апеляційна скарга не містить доводів про наявність таких перешкод.
Доводи апеляційної скарги, що заходами забезпечення позову порушено права та інтереси ТОВ "Євген", суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки зазначене товариство ухвалу суду першої інстанції не оскаржувало, залучення його до участі у справі не ініційовано, зокрема і відповідачами.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційні скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у травні 2019 року, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Заявник зазначає, що судом першої інстанції не встановлено, судом якої юрисдикції має розглядатися зазначена судова справа. На переконання заявника, такий спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Також заявник вважає, що ТОВ "Євген" не залучено до участі у справі, хоча заходами забезпечення позову порушуються інтереси зазначеної юридичної особи, зокрема товариство не має можливості зареєструвати зміни щодо складу учасників цього товариства.
Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову порушують права заявника та інших співзасновників зазначеного товариства, які обмежені у праві розпорядження своїми частками у статутному капіталі юридичної особи.
Заявник вважає, що обраний судом першої інстанції спосіб забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, відсутні докази, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим та ускладнить виконання судового рішення.
Серед іншого, заявник вважає, що суд першої інстанції зобов`язаний був застосувати заходи зустрічного забезпечення, оскільки вжиті заходи забезпечення позову завдають збитки ТОВ "Євген" та його учасникам.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У липні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані рішення без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції копії матеріалів справи, необхідних для розгляду касаційної скарги.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у травні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом позову є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Євген", укладеного 29 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Між сторонами тривають судові спори щодо виконання договірних зобов`язань, під час розгляду яких ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у різний спосіб ініційовано здійснення реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією змін до установчих документів ТОВ "Євген", зі зміною статутного або складеного капіталу та зміною складу або інформації про засновників зазначеного товариства.
На момент розгляду судом першої інстанції зазначеної справи здійснено дві реєстраційні дії відносно ТОВ "Євген", а саме: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 18 вересня 2017 року № 14151050010002297; ОСОБА_4 ; Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників та державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 06 грудня 2017 року № 14151050012002297; ОСОБА_5 ; Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"; зміна складу або інформації про засновників.
Відповідно до матеріалів цивільної справи, зазначений позов подано з метою спонукання до виконання зобов`язань, що виникли між фізичними особами, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за рахунок частки статутного капіталу у ТОВ "Євген", співзасновником якого є одна із сторін такого спору.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.