Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 285/941/17
провадження № 61-48502св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа - Орган опіки і піклування Новоград-Волинської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , яка подана в її інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року у складі судді Заполовської Т. Г. та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Орган опіки і піклування Новоград-Волинської міської ради, про позбавлення осіб права користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що вона є одноособовим власником житлового будинку АДРЕСА_1, право власності на який набула на підставі договору іпотеки від 22 листопада 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 9503. У належному їй будинку проживають та зареєстровані відповідачі. На вказану адресу вона направляла відповідачам вимогу про виселення та зняття з реєстрації, проте, вимога виконана не була. Реєстрація в належному їй помешканні сторонніх осіб перешкоджає їй у користуванні власним майном та позбавляє можливості розпоряджатися ним, чим порушуються її права як власника.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд, на підставі статті 391 ЦК України: позбавити відповідачів права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі до розгляду Новоград-Волинським міськрайонним судом цивільної справи № 285/2804/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про перехід права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 285/2804/18, районний суд послався на розумність строків розгляду справи судом, оскільки справа перебувала в провадженні суду з 2017 року.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, оскільки вона є законним власником житла, а відповідачі не виконують вимоги по виселенню та зняттю з реєстрації, чим порушують майнові права позивачки, встановлені положеннями статті 41 Конституції України, статей 321, 387 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, залишено без задоволення.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що житловий будинок на АДРЕСА_1 вибув із власності ОСОБА_3 та перейшов у власність ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 22 листопада 2011 року, відтак, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є членами сім`ї колишнього власника, також втратили право користування житловим приміщенням.
З огляду на зазначене, відповідачі, залишившись проживати у належному ОСОБА_1 житлі, порушують її право власності, яке підлягає захисту в порядку статті 391 ЦК України.
Апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що відмова в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з пред`явленням чергового позову відповідачем ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про перехід права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, не свідчить про безповоротну втрату для неї можливості захистити свої права, оскільки таке право передбачено главою 3 розділу V ЦПК України ( перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами) за наявності підстав такого перегляду. При цьому під час розгляду справи суд надавав можливість сторонам захистити свої права у різний спосіб, двічі зупиняючи провадження по справі та відкладаючи розгляд з метою вирішення питання щодо укладення мирової угоди, у зв`язку із чим розгляд справи тривав близько 1,5 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні її клопотання про зупинення провадження у справі з порушенням положень частини шостої статті 251 ЦПК України.
Зазначає, що спірною є позиція апеляційного суду щодо застосування положень статей 367, 368 ЦПК України, а саме, що зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи можливе лише до закінчення розгляду цієї справи по суті, тобто до ухвалення судом першої інстанції рішення про вирішення спору.
Стверджує, що ОСОБА_1, набуваючи у позасудовий спосіб право власності на предмет іпотеки, повинна була передбачати можливість вчинення перешкод у користуванні цим майном.
Вважає, що суди попередніх інстанцій повинні були врахувати із застосуванням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, що саме за результатами розгляду справи № 285/2804/18-ц будуть вирішені питання, що мають значення для вирішення цієї справи.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2018 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду Погрібного С. О. від 28 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, 1965 р. н., укладено договір позики грошових коштів, згідно з умовами якого ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 1 650 000 грн строком до 01 листопада 2012 року (том 1, а. с. ).
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики 22 листопада 2011 року ОСОБА_3, 1965 р. н., передав належні йому на праві власності житловий будинок та земельну ділянку на АДРЕСА_1 в іпотеку ОСОБА_1, що підтверджується нотаріально посвідченим та зареєстрованим в реєстрі за № 9503 договором іпотеки (том 1, а. с. 139-140).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 18 лютого 2016 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0531 га за тією ж адресою із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (том 1, а. с. 6-7, 154-159).
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчать дані картотеки відділу ведення реєстру територіальної громади Новоград-Волинської міської ради (том 1, а. с. 71-76).
14 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до них із вимогою до відповідачів про усунунення перешкод у користуванні майном, добровільне виселення із будинку та зняття з реєстрації місця проживання, а також забрати усі особисті речі (том1, а. с. 9, 94-101).
Вказану вимогу відповідачі не виконали.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 03 липня 2017 року у задоволенні позову у справі № 285/3663/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на предмет іпотеки відмовлено (том 1, а. с. 85-87).
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 березня 2017 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову у справі № 285/1632/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено (том 1, а. с. 80).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Баренка Є. О. Житомирського МУЮ, Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту Реєстрації Житомирської міської ради про визнання реєстраційних дій протиправними та скасування записів (щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 ) відмовлено (том 1, а. с. 225-231).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.