1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


15 липня 2020 року

м. Київ


справа № 558/312/17


провадження № 61-37241св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2,

представник відповідача - адвокат Троцюк Олександр Степанович,

треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, Млинівська районна державна нотаріальна контора,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Троцюка Олександра Степановича на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року у складі судді Феха Т. С. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Бондаренко Н. В., Боймиструка С. В.,


ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина




Короткий зміст позовних вимог


У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, Млинівська районна державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування нікчемним.


Позовна заява мотивована тим, що з 1991 року по 1997 рік вона працювала в колгоспі "Першотравневий", що пізніше був перейменований у КСГП "Застир`я", і отримала право на земельну частку (пай), про що було видано сертифікат серії РВ № 0196624 про право на земельну частку (пай) площею 3,11 умовних кадастрових гектарів.


Вказувала, що після розірвання шлюбу з відповідачем, виникли проблеми щодо поділу спільного майна. Оскільки ОСОБА_2 не повертав їй документи на земельну частку (пай), вона змушена була звернутися у Відділ Держгеокадастру у Демидівському районі Рівненської області, і після отримання на початку 2017 року відповіді, дізналася про те, що її сертифікат на право на земельну частку (пай) на підставі договору дарування перейшов у власність ОСОБА_2 .


Стверджувала, що будь-яких дій на укладення такого договору вона не вчиняла та не мала наміру укладати такий договір, у зв`язку із чим договір є нікчемним.


Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати нікчемним договір дарування земельного сертифікату, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 березня 2000 року, посвідчений державним нотаріусом Демидівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 228 та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 647,00 гривень та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2 000,00 гривень.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року позовну заяву задоволено.

Встановлено нікчемність договору дарування земельного сертифікату, що укладений 14 березня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Демидівської державної нотаріальної контори Котюбіним І. Ф. за реєстровим № 228.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 гривень, витрати на надання правничої допомоги в розмірі 2 000,00 гривень та витрати на проведення експертизи в розмірі 900,48 гривень.


Рішення суду мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_1 не підписувала оспорюваного договору дарування, відсутнє її волевиявлення на відчуження належного їй права на земельну частку.Позивачка не просила застосувати наслідки недійсності правочину, а тому у резолютивній частині рішення суду лише встановлюється факт нікчемності правочину.


Районний суд зазначив, що право на пред`явлення позову виникло у позивача 12 січня 2017 року, коли вона дізналася про порушення свого права, відтак, підстав для застосування строку позовної давності немає.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_2 - адвокатом Троцюком О. С., залишено без задоволення, а рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року без змін.


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Застосувавши норми ЦК УРСР, апеляційний суд вказав, що районний суд правильно визнав договір недійсним.

При цьому апеляційний суд вказав, що проведена у справі експертиза є належним доказом, який підтверджує доводи позивача про те, що вона не підписувала договір дарування.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Троцюк О. С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Троцюка О. С. мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги надані ним докази, які свідчать про отримання 14 березня 2000 року ОСОБА_1 земельного сертифікату, зокрема витяг з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).


Вказує, що внаслідок відхилення доводів сторони відповідача почеркознавча експертиза, проти призначення якої відповідач заперечував, проведена без надання експерту вільного зразка підпису позивача в Книзі отримання сертифікатів, виконаного нею в день укладення спірного договору.


Вважає, що висновок експерта не є допустимим доказом у справі, не міг бути взятий судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки відомості, які він містить одержані з порушенням порядку, встановленого законом.


Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу


У серпні 2018 року ОСОБА_1 та її представник - адвокат Панчина П. Є. подали відзив на касаційну скаргу, у якому зазначили, що доводи касаційної скарги щодо недопустимості висновку експерта є необґрунтованими та надуманими, відтак, касаційна скарга задоволенню не підлягає.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрільчука В. А. від 03 серпня

2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.


Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.


Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року справу призначено до розгляду.


Фактичні обставини, встановлені судами


ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 квітня 1990 року та такий шлюб було розірвано на підставі рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року (том 1, а. с. 8, 9).


Відповідно до договору дарування земельного сертифіката від 14 березня 2000 року, що був посвідчений державним нотаріусом Демидівської державної нотаріальної контори Котюбіним І. Ф. за реєстровим № 228, ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв в дар сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0196624 в розмірі 3,11 в умовних кадастрових гектарах із земель КСГП "Застир`я", що знаходиться в с. Боремель, Демидівського району Рівненської області.

Сертифікат виданий Демидівською районною державною адміністрацією 14 березня 2000 року і зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 8257 та належав ОСОБА_1 (том 1, а. с. 4).


Як встановлено із змісту повідомлення Відділу Держгеокадастру у Демидівському районі Рівненської області № М-4/0-4/6-16 від 26 грудня 2016 року, згідно з Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), ОСОБА_1 виданий сертифікат серії РВ № 0196624 від 14 березня 2000 року на площу 3,11 умовних кадастрових гектарів на території Боремельської сільської ради, який в подальшому був подарований ОСОБА_2, жителю с. Боремель, на підставі договору дарування № 228 від 14 березня 2000 року (том 1, а. с. 5).


Такі відомості підтверджуються копією Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (том 1, а. с. 173).


Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії РВ 001638 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, що розташована на території Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області, загальною площею 3,99 га, з яких: 3,70 га - ріллі, 0,29 га - кормових угідь (том 1, а. с. 7).


Висновком експерта № 1.1-236/17 від 20 жовтня 2017 року Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Підпис" в примірнику договору дарування земельного сертифікату, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений 14 березня 2000 року державним нотаріусом Демидівської державної нотаріальної контори Котюбіним І. Ф., зареєстрованим у реєстрі за № 228, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Питання "Чи не виконаний підпис навпроти прізвища ОСОБА_1 у договорі дарування земельного сертифіката, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений 14 березня 2000 року державним нотаріусом Демидівської державної нотаріальної контори Котюбіним І .Ф., зареєстрованим у реєстрі за № 228, ОСОБА_1 зміненим підписом?" не вирішувалось, оскільки вказаний підпис виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (том 1, а. с. 125-131).


2. Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Троцюка О. С. підлягає частковому задоволенню.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту