Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 264/5882/15-ц
провадження № 61-42863св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2018 року у складі судді Іванченко А. М. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 11 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0415/0808/45-035, відповідно до умов якого, останньому були надані кредитні кошти у розмірі 32 500 доларів США, строком до 11 серпня 2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язання позичальника, 11 серпня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0415/0808/45-035-Р-1, відповідно до якого остання зобов`язалася перед банком солідарно з позичальником відповідати за належне виконання зобов`язань за кредитним договором.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "Сведбанк" передало ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 0415/0808/45-035 та договором поруки № 0415/0808/45-035-Р-1.
Оскільки позичальником взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним належно не виконані, у нього станом на 28 липня 2015 року утворилася заборгованість у сумі 830 055,26 грн, з яких: 702 432,71 грн - сума заборгованості за кредитом; 127 622,56 грн - сума заборгованості за відсотками,
Ураховуючи наведене, ПАТ "Дельта Банк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказану суму заборгованості за кредитним договором від 11 серпня 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2018 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 25 травня 2012 року та 10 жовтня 2014 року позивач одноособово, належно не повідомивши відповідачів, збільшив відсоткову ставку за кредитним договором, встановивши її, відповідно, 13,5 % та з 10 жовтня 2014 року - 14,5 %. Але відповідно до пункту 6.1.1. договору передбачено, що про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 30 (тридцять) календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки.
Отже, суд дійшов висновку, що банк не довів наявності у відповідачів заборгованості за кредитним договором, а, отже, і права на дострокове стягнення повної суми кредиту.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, а рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що банк не надав належних та допустимих доказів про порушення позичальником своїх зобов`язань та, відповідно, не набув права дострокового повернення кредиту в повному обсязі. Банком істотно порушені умови договору, які призвели до передчасного звернення до суду з позовом про дострокове погашення кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку поданим банком доказам, оскільки, на його думку, наявність та розмір заборгованості було доведено банком, у тому числі й підвищення процентної ставки.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року у складі судді Крата В. І. відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0415/0808/45-035, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 32 500 доларів США для розрахунку за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 із зобов`язанням повернути їх та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних строком починаючи з 10 жовтня 2008 року до 11 серпня 2038 року, щомісячно сплачувати на позичковий рахунок № НОМЕР_1 кошти в рахунок погашення заборгованості у вигляді фіксованої суми (ануїтетний платіж) у розмірі 346,95 доларів США чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця та у день закінчення кредитного договору.
У будь-якому випадку, у тому числі у випадку порушення позичальником термінів здійснення ануїтетного платежу, часткового дострокового погашення кредиту, сума наступних ануїтетних платежів залишається незмінною, крім суми останнього (кінцевого) платежу - платежу в останній день строку користування кредитом, визначеного пунктом 1.3. договору, розмір якого визначається як сума процентів нарахованих/непогашених, у тому числі прострочених, відповідно до умов цього договору, та залишок суми непогашеного кредиту (пункти 3.1.1, 3.1.2).
Пункт 1.3 договору передбачає обов`язок позичальника сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 12,50 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладання додаткового правочину до цього договору у випадку і у порядку, встановленому у пунктах 6.1., 8.4. договору.
Пунктом 6.1.1. договору передбачено, що про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 30 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки.
Відповідачем було надано до судам квитанції по сплаті ним зазначених платежів, у розмірі, визначеному у кредитному договорі (том 2, а. с. 29-93).
З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 11 серпня 2008 року № 0415/0808/45-035-Р-1, за умовами якого відповідач поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 11 серпня 2008 року та несе солідарну відповідальність з позичальником за виконання договірних зобов`язань.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору № 0415/0808/45-035.
На день укладення договору купівлі-продажу прав вимоги фактичний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становив: строкова заборгованість за тілом кредиту складала 31 987,98 доларів США (простроченої заборгованості за тілом кредиту не було), а також заборгованість у сумі 174,54 долара США нарахованих відсотків та 58,13 доларів США нарахованих відсотків (прострочених до 31 дня) (том 1, а. с. 14-18).
05 червня 2012 року ОСОБА_1 банком було надіслано повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь ПАТ "Дельта Банк", який є єдиним власником всіх прав вимоги з 25 травня 2012 року, де було зазначено, що відступлення не призведе до будь-яких змін обсягу прав та обов`язків за кредитними документами. Зокрема, суми, що підлягають сплаті, та строки їх сплати залишаються такими ж. Вказаний новий банківський рахунок для проведення наступних платежів за кредитним договором (том 1, а. с.100).
25 травня 2012 року та 10 жовтня 2014 року банк одноособово, належно не повідомивши відповідачів, збільшив відсоткову ставку за кредитним договором, встановивши її, відповідно, у розмірі 13,5 % та 14,5 %.
За розрахунком банку, станом на 28 липня 2015 року, за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 830 055,26 грн, з яких: 702 432,71 грн - сума заборгованості за кредитом; 127 622,56 грн - сума заборгованості за відсотками.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ "Дельта Банк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.