Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 750/8758/18
провадження № 61-15483св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач (за первісним позовом) - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2019 року у складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Онищенко О. І., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобіля "Renault Sandero" - НОМЕР_3 НОМЕР_6, кузов № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_5, рік випуску 2013, державний номерний знак НОМЕР_4, та визнання права власності на 1/2 частину цього автомобіля в порядку поділу майна.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що автомобіль було придбано за договором купівлі-продажу від 05 квітня 2013 року № 118 під час перебування сторін у шлюбі, а тому частки сторін у цьому майні є рівними.
У подальшому ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив у порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію 1/2 частини ринкової вартості вказаного автомобіля в розмірі 136 710,43 грн. Заяву мотивовано тим, що під час розгляду справи у суді ОСОБА_2 відчужено автомобіль без його згоди на користь їхньої дочки ОСОБА_3 .
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 та грошові кошти в сумі 12 000,00 доларів США, що станом на 06 вересня 2018 року в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ становить 340 920,00 грн, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку цієї квартири, визнати за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти в розмірі 6 000,00 доларів США, що станом на 06 вересня 2018 року в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ становить 170 460,00 грн, стягнути з ОСОБА_1 на її користь 6 000,00 доларів США, що станом на 06 вересня 2018 року в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ становить 170 460,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірна квартира та грошові кошти були набуті подружжям під час шлюбу, частки сторін у цьому майні є рівними. Однак оскільки шлюб розірвано, а право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1, він чинить перешкоди у користуванні квартирою. Крім того, подружжям під час шлюбу були здійснені заощадження, однак позивач позбавлена можливості розпоряджатися грошовими коштами, оскільки договори банківських вкладів були відкриті на ім`я ОСОБА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2018 року об`єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності та справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 13/50 частки квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 37/50 частки квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості частини автомобіля та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки спірне майно було придбано сторонами за час шлюбу, воно відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а згідно з частиною першою статті 70 СК України частки сторін у цьому майні є рівними. Однак, враховуючи вартість відчуженого автомобіля, частка ОСОБА_1 у праві власності на спірну квартиру була збільшена до 37/50, а частка ОСОБА_2 зменшена відповідно до 13/50.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 368,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору, 1 716,00 грн витрат на проведення судової експертизи та 9 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на загальну суму 12 384,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 291,72 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на загальну суму 5 291,72 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2019 року та додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2019 року задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2019 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та в частині вирішення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ квартири, а також додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2019 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля в сумі 136 710,43 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ квартири задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2019 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 367,10 грн судового збору за подання позову, 1 716,00 грн витрат на проведення судової експертизи, 10 619,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 13 702,10 грн судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 878,83 грн судового збору за подання позову, 3 768,60 грн витрат на професійну правничу допомогу, 2 072,76 грн судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку, а всього 8 720,19 грн судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_2 не давала згоди на присудження їй грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, висновок суду першої інстанції про зменшення розміру її частки з 1/2 до 13/50 частки постановлений з порушенням вимог матеріального закону. Враховуючи, що судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено на 62,81%, розподіл судових витрат між сторонами повинен був проводитися також пропорційно розміру задоволених вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості автомобіля в сумі 136 710,43 грн та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 619,00 грн, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останньої витрат на професійну правничу допомогу, змінити розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1, в частині витрат зі сплати судового збору та витрат на проведення експертизи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що врахування судом апеляційної інстанції вартості спірного автомобіля при поділі майна є необґрунтованим, оскільки на дату його відчуження шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний, вказані особи виступали лише колишніми співвласниками автомобіля, а тому оцінка відчуження даного об`єкта рухомого майна та застосування до нього положень статей 63, 65 СК України є неможливими.
Вказує, що ринкову вартість спірного автомобіля встановлено не було, а використання середньої ринкової вартості КТЗ, вказаної у висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи від 31 грудня 2018 року № 419, для поділу майна подружжя не передбачено ні нормами матеріального права, ні правовими позиціями Верховного Суду.
Зазначає, що розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції було здійснено з порушенням вимог законодавства. Вважає, що відповідних доказів, які б підтверджували здійснення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 619,00 грн, до суду надано не було, а з наданих ОСОБА_1 документів неможливо встановити, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 03 вересня 1994 року. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 травня 2018 року, яке набрало законної сили 19 червня 2018 року.
Під час перебування сторін у шлюбі ними був придбаний автомобіль "Renault Sandero" - НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_5, рік випуску 2013, державний номерний знак НОМЕР_4, відповідно до договору купівлі-продажу від 05 квітня 2013 року № 118 за 127 400,00 грн та квартира АДРЕСА_1 за 161 104,00 грн відповідно до договору купівлі-продажу від 01 лютого 2008 року, укладеного між ДП "УкрСіверБуд" та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Солодовник С. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 375.
Вказаний вище автомобіль ОСОБА_2 було продано ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04 вересня 2018 року № 7441/2018/1089241 за 154 000,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судове рішення оскаржується заявником тільки в частині вирішення питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості автомобіля в сумі 136 710,43 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 619,00 грн, а тому в іншій частині не переглядається.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.