Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 176/3645/14-ц
провадження № 61-18172св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2018 року у складі судді Павловської І. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 30 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), та
ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0315/0108/71-008, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 12 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався у порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених договором та графіком погашення кредиту.
Банк свої зобов`язання за договором виконав, видавши позичальнику кредит у сумі 12 000,00 доларів США.
Разом з тим ОСОБА_1, у порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, у результаті чого утворилась заборгованість.
Крім того, позивач вказує на те, що 28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") укладений договір факторингу, за умовами якого
ПАТ "Сведбанк" відступив право вимоги за кредитним договорам ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
Одночасно, 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір факторингу, за умовами якого ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступило право вимоги за кредитним договорам ТОВ "Кредитні ініціативи".
Внаслідок укладення вказаних договорів факторингу ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора, у тому числі, за кредитним договором від 30 січня 2008 року № 0315/0108/71-008.
Уточнивши позовні вимоги, ТОВ "Кредитні ініціативи", остаточно просило стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2008 року
№ 0315/0108/71-008, розмір якої станом на 01 березня 2018 року становить
720 411,10 грн, що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі
299 524,83 грн, за відсотками - 270 863,12 грн, пеня - 150 033,15 грн.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2018 року позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором
від 30 січня 2008 року № 0315/0108/71-008 у розмірі 720 411,10 грн, що складається із заборгованість за кредитом - 299 524,83 грн, за відсотками - 270 863,12, пеня - 150 033,15 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що відповідач допустив заборгованість за кредитним договором, що підтверджується належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для стягнення заборгованості із відповідача.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2018 року у частині стягнення заборгованості за відсотками змінено, зменшено стягнуту суму заборгованості за відсотками з 270 863,12 грн до 150 440,72 грн, та визначено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2008 року № 0315/0108/71-008 складає 599 998,70 грн.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2018 року змінено у частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту та пенею, проте змінив рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості за відсотками, які підлягають стягненню лише у межах строку кредитування, який змінено на 08 жовтня 2014 року.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що умовами договору відповідач мав виконувати зобов`язання з повернення кредиту та зі сплати процентів до 20 числа кожного місяця впродовж строку кредитування, а тому перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Крім того, пеню нараховано станом на 01 березня 2018 року, що є неприпустимим, оскільки судами не застосовано норми статті 266 і частину другу статті 258 ЦК України. До того ж,
ТОВ "Кредитні ініціативи", як іпотекодержатель, скористалося передбаченим частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" правом звернення стягнення на предмет іпотеки для покриття боргу відповідача за кредитним договором від 30 січня 2008 року № 0315/0108/71-008, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за тим же самим договором.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
30 січня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0315/0108/71-008.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладений договір факторингу, за умовами якого ПАТ "Сведбанк" відступив право вимоги за кредитним договорам ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір факторингу, за умовами якого ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступив право вимоги за кредитним договорам ТОВ "Кредитні ініціативи".
Внаслідок укладення вказаних договорів факторингу ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора за кредитним договором від 30 січня 2008 року
№ 0315/0108/71-008.
Відповідно до умов кредитного договору від 30 січня 2008 року № 0315/0108/71-008 ОСОБА_1 отримав у кредит 12 000,00 доларів США зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитними коштами на строк до 29 січня 2023 року.
08 вересня 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про досудове врегулювання спору, а саме: про повне дострокове повернення заборгованості.
Вимога від 08 вересня 2014 року залишена без виконання.
Станом на 01 березня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 720 411,10 грн та складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 299 524,83 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 270 863,12 грн та заборгованості за пенею за рік у розмірі 150 03,15 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник неналежним чином виконує умови договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника.