ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 807/194/18
адміністративне провадження № К/9901/68065/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання відсутності компетенції, визнання нечинним наказу та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді - Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - ГТУЮ у Закарпатській області), Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "НАІС") в якому просив: визнати відсутність компетенції (повноважень) у ГТУЮ у Закарпатській області) щодо підготовки та направлення до Міністерства юстиції України обґрунтованого подання від 10 січня 2018 року №10/04.3-1/18/101 про проведення камеральної перевірки його діяльності, як державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу; визнати відсутність компетенції (повноважень) у Міністерства юстиції України щодо призначення камеральної перевірки діяльності позивача, згідно з наказом від 08 лютого 2018 року №405/7 на підставі обґрунтованого подання № 10/04.3-1/18/101; визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2018 року №556/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно"; зобов`язати ДП "НАІС" відновити позивачу доступ до зазначеного реєстру.
2. Позов обґрунтовано тим, що виключний перелік підстав для проведення перевірки рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації визначений статтями 37, 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV). Зокрема, це може бути лише скарга особи, яка вважає, що її права порушено, або моніторинг реєстраційних дій у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що здійснює Міністерство юстиції України. Посилаючись на те, що призначення Міністерством юстиції України камеральної перевірки його діяльності на підставі обґрунтованого подання ГТУЮ у Закарпатській області є неправомірним, у зв`язку з чим наказ про обмеження доступу до реєстру є також нечинним, просив суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. ОСОБА_1 здійснює приватну нотаріальну діяльність в Ужгородському міському нотаріальному окрузі.
4. У грудні 2017 року до ГТУЮ у Закарпатській області надійшло звернення заступника Голови правління ПАТ "Комінвестбанк" Журкі Ю.Ч. про проведення камеральної перевірки діяльності державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1, мотивоване тим, що позивачем, за відсутності письмової згоди усіх співвласників будівлі, у тому числі і банку, безпідставно зареєстровано право приватної власності за ТОВ "Ставба" на це приміщення, яке є об`єктом спільної сумісної власності ( а.с. 64 - 70).
5. У січні 2018 року ГТУЮ у Закарпатській області направило Міністерству юстиції подання від 10 січня 2018 року №10/04.3-1/18/101 про проведення камеральної перевірки діяльності державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за фактом допущеного ним порушення, про яке у зверненні від 26 грудня 2017 року зазначив ПАТ "Комінвестбанк" (а.с. 60 - 63).
6. Наказом Міністерства юстиції України від 08 лютого 2018 року №405/7 "Про проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1" призначено проведення камеральної перевірки діяльності позивача у Державному реєстр речових прав на нерухоме майно з 08 лютого 2018 року (а.с. 27 - 28). Підставою такої перевірки, зокрема, зазначено обґрунтоване подання ГТУЮ у Закарпатській області № 10/04.3-1/18/101.
7. У ході проведення зазначеної перевірки комісією встановлено, що державним нотаріусом ОСОБА_1 під час вчинення реєстраційних дій порушено вимоги статей 3, 18, 23, 27 Закону №1952-IV, пунктів 10, 11, 15 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, пунктів 8, 12, 18, 22, 40, 45, 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 та вимоги до оформлення рішень №1505/29635. За результатами перевірки комісією складено довідку від 23 лютого 2018 року, у якій запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.
8. Наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2018 року №556/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком 6 (шість) місяців.
9. Не погоджуючись з проведенням перевірки та рішенням Міністерства юстиції України позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.
10. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність призначення камеральної перевірки діяльності приватного нотаріуса на підставі подання територіального управління юстиції та визнання нечинним наказу про блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за наслідками цієї перевірки.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано відсутність компетенції (повноважень) у ГТУЮ у Закарпатській області щодо підготовки та направлення до Міністерства юстиції України обґрунтованого подання від 10 січня 2018 року №10/04.3-1/18/101 про проведення камеральної перевірки діяльності державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі статті 37-1 Закону №1952-IV. Визнано відсутність компетенції (повноважень) у Міністерства юстиції України призначити наказом від 08 лютого 2018 року №405/7 камеральну перевірку діяльності державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі обґрунтованого подання від 10 січня 2018 року №10/04.3-1/18/101. Визнано нечинним наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2018 року №556/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". В іншій частині позову відмовлено.
12. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ГТУЮ у Закарпатській області відсутні повноваження формувати та подавати до Міністерства юстиції України подання про призначення камеральної перевірки державного реєстратора, а тому відсутні підстави щодо призначення камеральної перевірки позивача. Водночас, оскаржуваний наказ від 27 лютого 2018 року № 556/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" не містить викладу обставин, а також мотивів його прийняття, а тому є нечинним.
13. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове - про відмову у позові.
14. Перевіряючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, суд апеляційної інстанції, послався на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 10 липня 2018 року (справа №825/1808/17). Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про відсутність повноважень у ГТУЮ у Закарпатській області, суд першої інстанції не врахував, що такий спосіб захисту застосовується виключно у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Тому такий спосіб судового захисту як встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень застосовується у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації).
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
15. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. Заявник зазначив, що судом неправильно застосовано норми статті 37-1 Закону №1952-IV, пункту 2 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990 (далі - Порядок № 990) та Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року №1707/5 (далі - Положення № 1707/5), оскільки, як встановлено судом першої інстанції, мала місце подвійна перевірка, що підтверджується наказом Міністерства юстиції України від 02 лютого 2018 року № 361/7, яким відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Комінвестбанк" від 22 грудня 2017 року №01-16юр360 на його дії, як державного реєстратора.
17. Судове рішення не відповідає приписам статті 242 КАС України щодо його законності та обґрунтованості, оскільки вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам позивача про те, що ГТУЮ у Закарпатській області не має повноважень проводити камеральну перевірку і, відповідно, не має повноважень самостійно звертатись до Міністерства юстиції України із поданням про призначення камеральної перевірки на підставі поданої скарги щодо порушень, допущених під час вчинення реєстраційних дій.
18. У порушення вимог статей 242, 246 КАС України, суд апеляційної інстанції не надав вмотивованої оцінки доводам ОСОБА_1 про те, що перевірку проведено з порушенням процедури, зокрема, довідка, на підставі якої видано наказ № 556/5 про обмеження доступу, не містить відомостей про те, що позивачу надано право надати відповідні пояснення. Крім того, у довідці відсутні мотиви щодо необхідності застосування до позивача саме такого виду відповідальності.
19. Заявник посилається на упередженість суду апеляційної інстанції, оскільки суд відмовив у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи, а у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про повідомлення учасників справи про час та місце її розгляду станом на 14 листопада 2018 року.
20. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
21. У відзиві на касаційну скаргу ГТУЮ у Закарпатській області просить залишити її без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд правильно застосував норми Положення № 1707/5 та порядку №990. Перевіряючи викладені у зверненні ПАТ "Комінвестбанк" доводи, відповідачем було встановлено, що здійснюючи державну реєстрацію права власності позивачем порушено вимоги статей 369, 382 Цивільного кодексу України, підпункти 1.2 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV, статті 1, 4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", що призвело до порушення прав співвласників багатоквартирного будинку. Крім того, твердження позивача щодо відсутності у ГТУЮ у Закарпатській області повноважень звернутися до Міністерства юстиції України з поданням, яке є лише носієм інформації про недоліки і порушення та містить їх узагальнений опис, не ґрунтується на законі. Водночас, у задоволенні скарги ПАТ "Комінвестбанк", на яку послався ОСОБА_1, відмовлено за інших підстав і вона не має відношення до проведення камеральної перевірки щодо діяльності позивача.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
22. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.