ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/12446/17
адміністративне провадження № К/9901/50378/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Смоковича М. І.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/12446/17
за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 січня 2018 року, прийняте у складі: головуючого судді Келеберди В.І., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Глущенко Я.Б., суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - відповідач-1), Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач-2), Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-3) із вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати розпорядження відповідача-1 від 08 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 із посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
1.3. стягнути з відповідача-3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2017 року по день поновлення на роботі.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його за результатами конкурсу було призначено з випробуванням на посаду директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якої його було незаконно звільнено як того, що за наслідками випробування не відповідає займаній посаді.
3. Позивач доводив, що на вказаній посаді він належним чином, сумлінно та якісно виконував покладені на нього обов`язки, а висновки відповідачів про зворотнє не відповідають дійсності та спростовуються наданими ним доказами.
4. ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Розпорядженням Київського міського голови від 25 квітня 2017 року №299 ОСОБА_1 за результатами конкурсу було призначено на посаду директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 10 травня 2017 року.
6. Указаним розпорядженням позивачеві було встановлено строк випробування тривалістю чотири місяці.
7. Як убачається з копії цього розпорядження, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 встановлено строк випробування на чотири місяці.
8. 01 вересня 2017 року відповідач-1 листом письмово попередив позивача про звільнення за результатами випробування 11 вересня 2017 року відповідно до частини шостої статті 35, пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
9. Розпорядженням відповідача-1 від 08 вересня 2017 року №685 ОСОБА_1 звільнено з посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до частини шостої статті 35, пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" з 11 вересня 2017 року.
10. Не погоджуючись із звільненням, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням окружного адміністративного суду від 03 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
12. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у випробувальний строк суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади у разі встановлення його невідповідності займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
13. Обчислення строку випробування, у межах якого суб`єкт призначення може звільнити державного службовця, здійснюється за правилами, передбаченими 241-1 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких, якщо останній день такого строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем його закінчення вважається найближчий робочий день.
14. Установивши, що останній день строку випробування позивача припав на неділю, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач мав підстави для припинення публічної служби позивача з підстав, передбачених частиною шостою статті 35, пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", у понеділок 11 вересня 2017 року.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
16. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що його звільнення з підстав, передбачених частиною шостою статті 35, пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", відбулося у межах випробувального строку.
17. Позивач доводить, що положення частини п`ятої статті 241-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), які передбачають перенесення останнього дня строку з неробочого (святкового) дня на перший за ним робочий день, застосовуються виключно до строків, що визначені днями.
18. Позивач зазначає, що в спірних правовідносинах строк випробування був установлений в місяцях. Водночас частина третя статті 241-1 КЗпП України, якою визначений порядок обчислення строків, установлених в місяцях, не передбачає зміщення його закінчення в залежності від того, чи припадає відповідне число останнього місяця строку на неробочий день.
19. Позивач також звертає увагу на те, що в судових рішеннях судів попередніх інстанцій відсутня оцінка його аргументів про те, що мотиви, які були підставою для висновку про невідповідність його займаній посаді, є необґрунтованими.
20. Відповідачі проти касаційної скарги заперечили. У спільному відзиві на касаційну скаргу зазначили, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
21. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Желтобрюх І.Л., Шарапі В.М.
22. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скарго.
23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
25. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
26. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
28. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.