ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа №804/8515/17
адміністративне провадження №К/9901/553/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Смоковича М. І.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №804/8515/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, прийняту у складі: головуючого судді Чабаненко С.В., суддів Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (далі - ГУ НП у Дніпропетровській області) з вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП у Дніпропетровській області № 4430 від 30 жовтня 2017 року про накладення на слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Нікопольського відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
1.2. зобов`язати начальника ГУ НП у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Нікопольського відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області;
1.3. зобов`язати начальника ГУ НП у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував протиправністю оскаржуваних наказів як таких, що видані за відсутності доказів учинення ним дисциплінарного проступку, що поставлений йому в провину, так і остаточного рішення суду про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
3. Позивач наполягав на тому, що відповідні висновки службового розслідування спростовані постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2018 року у справі №182/6253/17, якою закрито провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року проходив службу в Національній поліції України, у тому числі з 09 грудня 2016 року на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Нікопольського відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області (далі - ВРЗ у сфері транспорту СВ Нікопольського ВП ГУ НП у Дніпропетровській області).
5. У зв`язку з надходженням до ГУ НП у Дніпропетровській області інформації про складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), наказом ГУ НП у Дніпропетровській області 10 жовтня 2017 року №4146 призначено службове розслідування.
6. За результатами службового розслідування складений висновок, який 30 жовтня 2017 року затверджений т.в.о. начальника ГУ НП у Дніпропетровській області.
7. У висновку службового розслідування зазначено, що приблизно о 23 год 30 хв на Горіхівському шосе у місті Запоріжжі поліцейськими було зупинено легковий автомобіль "Opel Omega", яким керував старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з очевидними ознаками алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейських ОСОБА_1 пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але не надав можливості поліцейським ознайомитися з цими документами та відмовився називати поліцейським свої анкетні дані і проходити медичне обстеження на стан сп`яніння. Позивача було доставлено до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області для встановлення особи та складання адміністративного протоколу за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як особи, яка керувала транспортним засобом. У приміщенні Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області 07 жовтня 2017 року капралом поліції Ракітою Є.О. було складено протокол серії АА №049950 про адміністративне затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Особу останнього було встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1, яке було вилучено в порядку статті 265-1 КУпАП.
8. На пропозицію пройти обстеження для встановлення стану сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров`я позивач відмовився. Цієї ж доби інспектором роти №3 батальону №2 УПП у м. Запоріжжя ДПП НП України лейтенантом поліції Поплавською Л.А. стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 237132 за частиною першою статті 130 КУпАП і тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
9. Комісія, яка провела службове розслідування, дійшла висновку про те, що вказані дії позивача становлять порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, що виразилося у відмові від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння.
10. На підставі висновків службового розслідування наказом ГУ НП у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2017 року №4430 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України України від 09 листопада 2016 року №1179, що виразилося у відмові від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння, на слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Нікопольського ВП ГУ НП у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
11. На підставі наказу ГУ НП у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2017 року №4430, наказом ГУ НП у Дніпропетровській області від 30 листопад 2017 року №357 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
12. Не погоджуючись з наказами про застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року адміністративний позов задоволено:
13.1. визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2017 року №4430 про накладення на слідчого ВРЗ у сфері транспорту СВ Нікопольського ВП ГУ НП у Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
13.2. визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП у Дніпропетровській області від 30 листопада 2017 року №357о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
13.3. поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого ВРЗ у сфері транспорту СВ Нікопольського ВП ГУ НП у Дніпропетровській області;
13.4. стягнуто з ГУ НП у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 грудня 2017 року по 19 липня 2018 року в розмірі 35232,12 грн.
14. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки службового розслідування про керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ґрунтуються виключно на припущеннях.
15. Як зазначив суд першої інстанції, відеозапис з місця подій, на якому ґрунтувалися висновки службового розслідування, не дає змоги підтвердити стверджувати, що за кермом автомобіля "Opel Omega" перебував саме ОСОБА_1
16. Суд першої інстанції також узяв до уваги той факт, що постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2018 року, яка набрала законної сили 16 травня 2018 року, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
17. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2018 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року скасував і прийняв нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.
18. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив із доведеності у спірних правовідносинах факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Суд апеляційної інстанції констатував, що дії позивача, зафіксовані на камери поліцейських, що полягали у відмові пройти огляд на стан сп`яніння після зупинки патрульними його транспортного засобу є несумісними з проходженням служби в поліції, суперечать змісту Присяги працівника Національної поліції України, оскільки підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їхній авторитет.
19. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що сама по собі постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2018 року не має преюдиційного значення для вирішення цієї адміністративної справи. Суд указав, що не притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП не може бути підставою для задоволення його позову в частині визнання протиправним та скасування наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
20. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
21. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що в його діях мав місце склад дисциплінарного проступку.
22. Позивач доводить, що в матеріалах справи відсутні докази, які б давали підстави уважати, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чи які б свідчили, що він відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, або ж які б доводили, що він чинив опір поліцейським.
23. На думку позивача, суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв до уваги пояснення поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відмовились прибути до суду для допиту їх як свідків і підтвердження або спростування обставин, що були підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
24. Позивач також наполягає на тому, що на відеозаписі, який досліджували суди попередніх інстанцій та Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не зафіксовано фактів керування ним транспортним засобом чи відмови від проходження огляду на стан сп`яніння або ж поведінки, що компрометувала звання поліцейського.
25. Відповідач проти касаційної скарги заперечив. У відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.
26. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич В.М.
27. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скарго.
28. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
29. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Смоковичу М.І.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
30. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
31. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
32. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
33. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
34. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
35. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
36. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.