ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа №520/9376/18
адміністративне провадження №К/9901/7924/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Старостіна В.В., Бегунца А.О., Рєзнікової С.С. від 17 лютого 2020 року
у справі № 520/9376/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної державної адміністрації Харківської області,
третя особа Державне підприємство "Слобожанське",
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі також - відповідач 1), Харківської обласної державної адміністрації (далі також - відповідач - 2), Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі також - відповідач - 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Слобожанське" (далі також - третя особа, ДП "Слобожанське"), в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати в частині зміни цільового призначення земельних ділянок розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 грудня 2005 року №1082, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 01 березня 2006 року №228, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 квітня 2006 року № 593, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 19 вересня 2007 року №2042;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести до Державного земельного кадастру зміни щодо відомостей про цільове призначення земельних ділянок із кадастровими номерами: №6325157900:01:008:0001, №6325157900:01:008:0002, №6325157900:01:008:0003, №6325157900:01:008:0007, зазначивши цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано в частині зміни цільового призначення земельних ділянок розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 грудня 2005 року №1082, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 01 березня 2006 року №228, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06 квітня 2006 року № 593, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 19 вересня 2007 року №2042. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, заступник прокурора Харківської області 28 січня 2020 року подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
4. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вказав, що звернення прокурора з апеляційною скаргою в даному випадку спрямовано на захист прав та інтересів держави у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, які в силу положень статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) мають право на апеляційне оскарження. Крім того, зазначив, що органи прокуратури не були учасником даної справи та не були обізнані про її розгляд, і прийняте рішення, а тому просить визнати поважною причину пропуску строку, та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі 520/9376/18.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 520/9376/18.
6. 17 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №520/9376/18.
7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/9376/18.
9. Від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що звернення прокурора з апеляційною скаргою в даному випадку спрямовано на захист прав та інтересів держави в особі суб`єктів владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, які в силу положень статей 293, 295 КАС України мають право на апеляційне оскарження в межах строків, передбачених КАС України. Враховуючи термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів на підтвердження поданої заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у справі № 520/9376/18, колегія суддів зазначила про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки воно постановлене з порушенням норм процесуального права. Касаційну скаргу мотивує тим, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не врахував поважність причин пропуску вказаного строку, зокрема те, що він мав з`ясувати, коли дізнався саме прокурор про оскаржуване рішення суду першої інстанції та врахувати, що таке звернення відбулось на захист прав та інтересів держави. Органи прокуратури не були учасником у даній справі та не були обізнані про її розгляд, а про оскаржуване рішення довідались лише під час вивчення інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 грудня 2019 року та після ознайомлення 03 січня 2020 року з матеріалами справи. Прокурором вжито всі необхідні заходи для подання апеляційної скарги в межах строку оскарження судового рішення, а саме з 03 січня 2020 року (моменту ознайомлення з матеріалами справи №520/9376/18 у Харківському окружному адміністративному суді).
12. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у відзиві на касаційну скаргу вказало, що задоволена судом першої інстанції позовна вимога не порушує його права, а тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
14. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
15. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
16. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18 та від 27 лютого 2020 року у справі № 826/9915/18.
17. Як встановлено судом апеляційної інстанції, заступнику прокурора Харківської області про рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року стало відомо лише 26 грудня 2019 року під час вивчення інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а з апеляційною скаргою на зазначене рішення звернувся 28 січня 2020 року, тобто з пропуском строку встановленого статтею 295 КАС України.
18. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
19. Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
20. У відповідності до змісту статті 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
21. Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
22. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
23. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.