Постанова
Іменем України
16 липня 2020 року
м. Київ
справа № 623/1911/17
провадження № 51-1742 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
захисника в режимі відеоконференції Міщенко І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Павленко М.О. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220320000833, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Оленівка Волноваського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 червня 2017 року близько 14:00, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2, переслідуючи умисел на позбавлення життя останнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, завдав ОСОБА_2 одного удару ножем у ділянку грудної клітки та не менше чотирьох ударів у голову, чим заподіяв йому тяжких тілесних ушкоджень.
При цьому ОСОБА_1 виконав всі дії, необхідні для доведення свого умислу до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із своєчасним наданням необхідної медичної допомоги потерпілому ОСОБА_2 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисника Міщенко І.І., прокурора Павленко М.О. залишено без задоволення, а вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 12 серпня 2019 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Павленко М.О. ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог вказує, що місцевий суд належним чином не врахував тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення замаху на умисне вбивство, вину не визнав та не розкаявся, за місцем проживання характеризується негативно, не працює та веде антисоціальний спосіб життя. Крім того, вважає, що місцевий суд безпідставно не врахував обставинами, які обтяжують покарання засудженому ОСОБА_1, рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що, перевіряючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, апеляційний суд вказаних обставин також не врахував, не надав вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора щодо м`якості призначеного ОСОБА_1 покарання, а лише обмежився дослівним відтворенням змісту мотивації призначеного покарання, викладеної у вироку, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора Павленко М.О. не надходило.
У судовому засіданні прокурор Матолич М.Р. підтримала касаційну скаргу прокурора Павленко М.О., просила її задовольнити. Захисник Міщенко І.І. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просила судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій зач. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме як закінчений замах на умисне вбивство, вчинений особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України, у касаційній скарзі прокурором не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Стосовно доводів прокурора про те, що, постановляючи вирок та призначаючи покарання, суди безпідставно не врахували обставиною, яка обтяжує покарання засудженому ОСОБА_1, рецидив злочинів, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З огляду на положення ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.