Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 441/322/18-ц
провадження № 61-23016 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
представник позивачів - ОСОБА_3 ;
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_3 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 11 грудня 2018 року
у складі судді Малахової-Онуфер А. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П.,
Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів дарування
та купівлі-продажу недійсними, скасування їх державної реєстрації права власності.
Позов мотивовано тим, що вони є спадкоємцями ОСОБА_8, ОСОБА_5
та власниками домоволодіння, що розташоване по
АДРЕСА_1 , на підставі рішення Городоцького районного суду Львівської області від 05 червня 2008 року (справа № 2-323/2008). Складовими частинами зазначеного будинку також є сарай "Б" та стодола "В".
ОСОБА_6 є власником житлового будинку АДРЕСА_2, згідно з договором дарування від 25 квітня 2014 року серії ВТМ
№ 634962, якому передували укладені 24 квітня 2014 року договори дарування 1/2 частини будинку за реєстровим № 310 та купівлі-продажу 1/2 частини цього ж будинку за реєстровим № 312 .
Укладаючи спірні договори, відповідачами порушено їх право власності
на господарські приміщення, а саме стодолу та комірку, які зазначені у витягу про право власності ОСОБА_6 як сарай "В", а у витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1
та ОСОБА_2 як стодола "В" та комірка "Д".
Зазначали, що згідно інвентаризаційної справи на домоволодіння
по АДРЕСА_2 до 1968 року до складу будинку відносилися сарай "Б", що має суміжну стіну з будинком та сарай "Б1", площею 55 кв м. і 94,9 кв м. Станом на 1974 рік до будинковолодіння відносився лише один сарай площею 53,7 кв м. та колодязь. При цьому
у технічному описі та оцінці службових споруд визначено, що стіни сараю цегляні, а спірний сарай дерев`яний і його площа становить 49,67 кв м. На ескізі від 08 квітня 1974 року відображено будинок "А1" та сарай "Б1", що має суміжну
з цим будинком стіну, іншого сараю, який на генеральному плані 1946 року знаходився на території будинковолодіння, не значиться. Таке вилучення сараю площею 94,9 кв м. з будинковолодіння по
АДРЕСА_2 пов`язують з тим, що після 1946 року сарай перебудовувався, зменшувався у розмірах, а після побудови у 1968 році будинку по АДРЕСА_1 використовувався його власниками, спадкодавцями ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а згодом і ними. Шопа "В ", що незаконно зареєстрована за відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ніколи не значилась у документах на будинковолодіння по АДРЕСА_2 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд визнати: договір дарування 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 від 24 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_5
та ОСОБА_4, у частині дарування ОСОБА_4 господарських споруд - сараю (стодоли) та сараю (шопи); договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 від 24 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_10 ОСОБА_4, у частині відчуження ОСОБА_4 господарських споруд сараю (стодоли) та сараю (шопи); договір дарування будинку укладений 25 квітня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у частині дарування ОСОБА_4 господарських споруд сараю (стодоли) та сараю (шопи), недійсними; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6
на сарай (стодолу), позначений на плані літерою "Б" та сарай (шопу) позначений на плані літерою "В", зареєстрований у Державному реєстрі речових прав
на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 квітня 2014 року
№ 5479276.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 11 грудня
2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами не надано належних та допустимих доказів, що є їх процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, на підтвердження їхніх прав на спірні господарські споруди, а тому відсутні правові підстави для визнання договорів дарування
та купівлі-продажу частково недійсними та скасування їх державної реєстрації права власності. На час укладення спірних правочинів права позивачів порушені не були, оскільки до складу спадкового майна після смерті
ОСОБА_8 і ОСОБА_5 входило лише будинковолодіння
по АДРЕСА_1, інших господарських будівель чи споруд у власності або ж користуванні останніх, у тому числі
і по АДРЕСА_2, не перебувало. Крім того, спірні господарські будівлі зведені по АДРЕСА_2 і не входили до складу будинковолодіння по
АДРЕСА_1 , що встановлено рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 11 жовтня
2017 року (справа № 441/1492/16-ц) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофєєва А. М., комунальне підприємство "Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації" про виключення запису з технічного паспорта, визнання договору дарування частково недійсним; зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 про визнання права власності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Городоцького районного суду Львівської області
від 11 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, встановлено обставини справи, яким надана належна оцінка. Заначено, що зі змісту договору дарування 1/2 частини будинку за реєстровим № 310 та договору купівлі-продажу 1/2 частини цього ж будинку за реєстровим АДРЕСА_5 від 24 квітня 2014 року вбачається, що предметом таких був виключно житловий будинок по АДРЕСА_2, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними у частині господарських приміщень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення їхнього позову.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 28 грудня 2019 року касаційне провадження у зазначеній справі відкрито
та витребувано її з суду першої інстанції.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - ОСОБА_3 мотивована тим, що позивачі є спадкоємцями ОСОБА_8, ОСОБА_5
та власниками домоволодіння по АДРЕСА_1 . Спірні договори у частині належності до будинку господарських споруд, порушують їх право власності на такі, оскільки частина з них належить
їм на праві приватної власності, а саме - стодола та комірка, які зазначені
у витягу ОСОБА_6 як сарай "В", а у витягу ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
як стодола "В" та комірка "Д". Судами не враховано, що ними ставилося питання про відсутність права власності на частину спірних господарських приміщень у відповідачів, а не про визнання за ними права власності на такі. Вважають необґрунтованим висновок суду про те, що спірні господарські будівлі, право власності на які просять визнати позивачі, зведені по
АДРЕСА_2 і ніколи не входили до складу будинковолодіння по АДРЕСА_1, тому що за життя спірні приміщення використовували власники ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що судові рішення
є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні .
Фактичні обставини справи
28 листопада 1988 року ОСОБА_8 на випадок своєї смерті належну їй
на праві власності 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими спорудами, що розташовано по АДРЕСА_1, заповіла своєму сину ОСОБА_2
10 лютого 1999 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті належну йому на праві приватної власності 1/2 частину жилого будинку з відповідними до цієї частини будинку господарськими спорудами, що розташовано по АДРЕСА_1, заповів ОСОБА_2
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_5 - 14 липня 1999 року.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 05 червня
2008 року (справа № 2-323/2008) за ОСОБА_2 визнано право власності
на 1/2 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті
ОСОБА_8 , а за ОСОБА_1 - 1/2 частку цього будинковолодіння у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 (том 1, а. с. 16, 17).
Згідно з витягами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 і ОСОБА_11 зареєстровано право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, по 1/2 частин за кожним (том 1, а. с. 18-21).
04 липня 2008 року комунальним підприємством "Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації" з переліку інвентарної справи