Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 758/15327/17
провадження № 61-5622 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Чиханцов Микола Анатолійович,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чиханцова Миколи Анатолійовича, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В. від 12 лютого 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька - ОСОБА_3, померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3, 24 жовтня 2017 року нею було подано до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Через пропуск шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач, зазначала, що встановлений законом строк для прийняття спадщини нею було пропущено з поважних причин, оскільки у цей період через несприятливі сімейні обставини, хвороби дітей, вона перебувала у важкому матеріальному та емоційному стані. Крім того, вона є матір`ю-одиначкою, самостійно виховує трьох дітей. У період, необхідний для прийняття спадщини, хворіла молодша її донька - ОСОБА_4,
а саме у неї було виявлено перелом ноги, що утруднювало ходьбу дитини та викликало необхідність постійно перебувати разом з нею, а її син
ОСОБА_5 у зазначений період хворів на гостру вірусну респіраторну хворобу.
З урахуванням наведеного, посилаючись на положення статті 1272 ЦК України, ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва у складі судді
Васильченка О. В. від 02 жовтня 2019 року позов представника
ОСОБА_1 - адвоката Чиханцова М. А., задоволено. Визначено
ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася
ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3, тривалістю два місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи копії медичної документації про хворобу дітей позивача у спірний період підтверджують поважність причин пропуску останнім шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960,00 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що надані позивачкою докази не охоплюють весь шестимісячний строк, протягом якого вона мала звернутися із заявою про прийняття спадщини При цьому, із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася до нотаріальної контори 24 жовтня 2017 року, тобто у період хвороби ОСОБА_4 згідно з випискою з історії хвороби дітей.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що, не дивлячись на часті хвороби дітей, позивач вела активний спосіб життя (зверталася до нотаріуса за посвідченням довіреностей, приймала участь у судових засіданнях і подала заяву про прийняття спадщини в період, коли дитина хворіла).
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачкою пропущено строк прийняття спадщини з причини, які не є об`єктивними, непереборними та істотними, позивач не надала суду безспірних, належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати пропуск строку прийняття спадщини з поважних причин.
Суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Чиханцов М. А., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року й залишити в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 12 травня 2020 року поновлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Чиханцову М. А., строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 758/15327/17 з Подільського районного суду м. Києва та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги висновок Верховного Суду, викладеного у постанові
від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження
№61-38298 св 18), тому є необхідність відступлення від цього висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки зазначений Верховним Судом перелік причин пропуску строку для прийняття спадщини не є виключним та судом може бути доповнено цей перелік іншими поважними причинами пропуску такого строку.
Крім того, зазначає, що суду подано належні та допустимі докази поважності причин пропуску шестимісячного строку, проте суд апеляційної інстанції зробив неправильну оцінку наданим доказам, що призвело до неправильності та неповноти встановлених обставин, які мають значення для справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вказує, що ОСОБА_1 було відомо про смерть батька - ОСОБА_3, вона не приїхала на смерть батька і не відпустила старшого сина ОСОБА_6, не брала участі у витратах на поховання. Крім того, зазначає, що у Дарницькому суді м. Києва перебували на розгляді дві справи, в яких, ОСОБА_1 брала участь з квітня 2017 року у судових засіданнях, подавала особисто заяви до суду, наймала адвокатів, нотаріально посвідчувала довіреність для представників, тобто мала можливість залишити своїх дітей і написати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При цьому, вказує, що у дітей є два батька, які теж повинні доглядати та утримувати дітей, з другим чоловіком позивачка знову проживає разом, брали участь на судових засіданнях, тому твердження ОСОБА_1, що не було з ким залишити хворих дітей є безпідставним.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у
пункті 2 частини другої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення