Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 524/4135/17
провадження № 61-8769вно20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (далі - КП "Кременчукводоканал") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2017 року у справі № 524/6367/16 він поновлений на посаді головного інженера КП "Кременчукводоканал".
30 травня 2017 року його ознайомлено з наказом від 26 квітня 2017 року № 379 про поновлення на роботі та внесено запис у трудову книжку. Цього ж дня він був звільнений на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважав, що вказаний наказ має бути скасований, оскільки за період з 26 квітня по 30 травня 2017 року жодних трудових відносин між ним та відповідачем не було, а тому він не міг вчинити прогул.
Крім того, його відсутність на роботі була допущена з вини відповідача. Роботодавцем не був складений акт про його відсутність на роботі і не було запитано згоду профспілкової організації на його звільнення.
Станом на 06 червня 2017 року його середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 1 928,97 грн.
Оскільки у день звільнення йому виплатили лише 345,79 грн, то вважав, що з КП "Кременчукводоканал" на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ КП "Кременчукводоканал" від 30 травня 2017 року № 499 про його звільнення, поновити його на роботі на посаді інженера з 30 травня 2017 року, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а також середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 30 травня 2017 року по дату ухвалення рішення суду, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 січня 2018 року у складі судді Андрієць Д. Д. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач вважався поновленим на роботі з дня видачі наказу - 26 квітня 2017 року, а 04 травня 2017 року (наступний день після отримання листа з повідомленням про поновлення) не з`явився на роботу без поважних причин, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України вважається прогулом і є підставою для звільнення працівника.
Рішення профспілкових комітетів не містять власного правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1, що, у свою чергу, надає власнику або уповноваженому ним органу право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасувано наказ КП "Кременчукводоканал" від 30 травня 2017 року № 499.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера КП "Кременчукводоканал" з 30 травня 2017 року.
Стягнуто з КП "Кременчукводоканал" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 травня 2017 року по 29 травня 2018 року у розмірі 122 340,28 грн та моральну шкоду, заподіяну останньому, у розмірі 1 000,00 грн
В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 порушив вимоги трудового законодавства України, оскільки моментом повного виконання рішення суду про поновлення на роботі є не сам факт винесення наказу про поновлення на роботі, а ще й внесення відповідного запису до трудової книжки. Запис про поновлення позивача на роботі внесений до трудової книжки ОСОБА_1 лише 30 травня 2017 року, коли він з`явився до КП "Кременчукводоканал", а тому відповідач не мав законних підстав для звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Крім того, відповідач допустив порушення вимог статті 43 КЗпП України, оскільки не отримав попередньої згоди на звільнення позивача від профспілкового комітету, членом якого є позивач.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2018 року КП "Кременчукводоканал" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для поновлення позивача на роботі.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2017 року, на підставі якого виданий наказ від 26 квітня 2017 року про поновлення позивача на роботі, скасовано рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У зв`язку із цим, 27 жовтня 2017 року по підприємству був виданий наказ № 1237 "Про скасування наказу від 26 квітня 2017 року № 379 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " на підставі рішення апеляційного суду.
Про існування рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року, яким відмовлено у поновленні позивача на роботі, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 29 травня 2018 року не вказав та не врахував цього судового рішення.
Отже, існує два судових рішення, які набрали законної сили, і які фактично суперечать один одному.
Також суд апеляційної інстанції помилково виходив із того, що моментом повного виконання рішення суду про поновлення на роботі є не сам факт винесення наказу про поновлення на роботі, а ще й внесення відповідного запису до трудової книжки, оскільки рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
При цьому, посилаючись на відсутність згоди первинної профспілкової організації на звільнення позивача, суд апеляційної інстанції не врахував, що відмова профспілкової організації у наданні згоди на звільнення позивача не містить належного обґрунтування.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційної інстанції без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відмовлено у зупиненні виконання постанови Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В іншій частині виконання постанови Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року зупинено до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року касаційну скаргу КП "Кременчукводоканал" задоволено частково, постанову Апеляційного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи постанову апеляційного суду та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд касаційної інстанції виходив із того, що на час розгляду судами попередніх інстанцій цієї справи наказ від 26 квітня 2017 року про поновлення позивача на роботі відповідачем скасований, отже, із підприємством позивач уже не перебував у трудових відносинах, а поновленню на роботі підлягає особа, яка перебувала з підприємством у трудових відносинах та була незаконно звільнена з роботи.
Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду та її доводів
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати постанову Верховного Суду від 01 квітня 2020 року та залишити без задоволення касаційну скаргу КП "Кременчукводоканал".
Як на нововиявлену обставину заявник посилається наобставини, встановлені постановою Полтавського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 524/6081/18, яка прийнята після розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Вказує, що суд касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні його позовних вимог, виходив із того, що наказом КП "Кременчукводоканал" від 27 жовтня 2017 року № 1237 на виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 жовтня 2017 року скасовано наказ від 26 квітня 2017 року № 379 про поновлення його на роботі.
Разом із тим постановою Полтавського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 524/6081/18 його позов до КП "Кременчукводоканал" про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ КП "Кременчукводоканал" від 04 липня 2018 року № 744 "Про уточнення змісту наказу № 1237 від 27 жовтня 2017 року".
Визнано незаконним та скасовано наказ КП "Кременчукводоканал" від 27 жовтня 2017 року № 1237 "Про скасування наказу від 26 квітня 2017 року № 379 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ".
Зазначає, що нововиявлені обставини спростовують фактичні дані, покладені Верховним Судом в основу судового рішення, а отже, мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Доводи особи, яка подала пояснення на заява про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами
У липні 2020 року КП "Кременчукводоканал" подало пояснення на заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами, в якому просило відмовити у задоволенні вказаної заяви.
Надходження заяви про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі, справу витребувано з суду першої інстанції та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24 квітня 2017 року у справі № 524/6367/16-ц позов ОСОБА_1 до КП "Кременчукводоканал" про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано накази КП "Кременчукводоканал" від 29 квітня 2016 року № 253 "Про зміну істотних умов праці", від 17 лютого 2016 року № 209 "Про зміну оплати праці", від 31 березня 2016 року № 326 "Про зміну оплати праці", від 21 квітня 2016 року № 342 "Про встановлення робочого часу".
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного інженера КП "Кременчукводоканал".
Стягнуто з КП "Кременчукводоканал" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 червня 2016 року по 24 квітня 2017 року у сумі 133 743,84 грн та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплаті середнього заробітку за один місяць.
26 квітня 2017 року КП "Кременчукводоканал" видано наказ № 379 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного інженера з 29 червня 2016 року.
03 травня 2017 року позивач отримав лист, у якому повідомлялось про те, що згідно з наказом від 26 квітня 2017 року № 379 відповідачем здійснено заходи щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інженера. Також зазначено, що позивачу необхідно з`явитись на КП "Кременчукводоканал" та приступити до роботи. При собі мати трудову книжку.
На вказаний лист позивач надіслав заяву, в якій повідомляв про те, що до заяви не надано розпорядження і він з`явиться до підприємства після отримання повідомлення від державного виконавця.
Актом державного виконавця підтверджується, що 30 травня 2017 року під час виходу державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області за адресою місцезнаходження КП "Кременчукводоканал" при примусовому виконанні виконавчого листа № 524/6367/16-ц, виданого 25 квітня 2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, ОСОБА_1 надано для ознайомлення оригінал наказу від 26 квітня 2017 року № 379, відповідний запис внесено до трудової книжки ОСОБА_1
30 травня 2017 року КП "Кременчукводоканал" виданий наказ № 499 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.