Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 753/6244/15-ц
провадження № 61-4046св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у складі судді Лужецької О. Р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченка М. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 23 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено два договори позики, згідно з якими ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_4 375 000 грн та 90 000 грн на строк до 04 червня 2009 року.
Факт передачі грошових коштів за договором позики підтверджується розписками відповідача про отримання останнім грошових коштів у розмірі 375 000 грн та 90 000 грн, що разом складає 465 000 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадкоємцем останнього є його дружина - ОСОБА_1 .
Відповідач своїх зобов`язань за договором позики не виконав, у встановлений договором строк грошові кошти не повернув.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики від 23 лютого 2009 року у розмірі 835 101 грн, з яких: 465 000 грн основного боргу, три проценти річних у розмірі 80 871 грн, інфляційні втрати у розмірі 289 230 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 465 000 грн, три проценти річних у розмірі 80 871 грн, суму збитків, завданих інфляцією, у розмірі 289 230 грн, що разом складає 835 101 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 654 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не виконав зобов`язань за договором позики, укладеним 23 лютого 2009 року з ОСОБА_4, грошових коштів ні останньому, ні його спадкоємцю - ОСОБА_1 , не повернув.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 05 квітня 2016 року залишено без задоволення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши також, що заявляючи клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, ОСОБА_2 не сприяв її проведенню, не надав суду необхідні матеріали для проведення експертизи, тобто ухилився від її проведення, а тим самим згідно з частиною першою статті 146 ЦПК України визнав факт неповернення позики.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2017 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року.
Відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 753/6244/15-ц з Дарницького районного суду м. Києва.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргупризначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідач ухилявся від подання експерту відповідних матеріалів та проведення експертизи. Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки на вимогу суду ним зразки вільних підписів було надано у трьох екземплярах.
Також апеляційний суд зазначив, що написання ним розписок підтверджується показаннями свідків, однак рішення суду не може гуртуватися на свідченнях свідків. Згідно з частиною першою статті 218 ЦК України заперечення однієї із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо,- відеозапису та іншими доказами.
Крім того, заявник зазначає, що фактично грошові кошти належали не померлому ОСОБА_4, а іншій особі.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 листопада 2002 року (а. с. 8).
23 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір позики, за умовами якого останній позичив ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 465 000 грн на строк до 04 червня 2009 року.
Факт передачі грошових коштів за договором позики підтверджується наданими ОСОБА_2 розписками про отримання грошових коштів у розмірі 375 000 грн та 90 000 грн (а. с. 6, 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а. с. 9), спадкоємцем останнього є його дружина - ОСОБА_1 .
Відповідач своїх зобов`язань за договором позики не виконав, у встановлений договором строк грошові кошти не повернув.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.