Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 456/1771/19
провадження № 61-20581св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Стрийська міська рада Львівської області в особі голови Шрамов`ята Романа Євстаховича, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі директора Желиха Романа Степановича, комунальне підприємство "Надія" в особі директора Левко Ольги Михайлівни, відділ Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрий в особі начальника відділу,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2019 року у складі судді Янів Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ята Романа Євстаховича , Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желиха Романа Степановича, комунального підприємства "Надія" в особі директора Левко Ольги Михайлівни, відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрий в особі начальника відділу про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що вона зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Влітку 2018 року власник квартири НОМЕР_1 за вказаною адресою, яка є сусідньою з її квартирою, у порушення вимог державних будівельних норм здійснив самовільну добудову свого зовнішнього балкону, при цьому захопивши половину площі належного їй балкону.
З метою перевірки законності вказаних дій з перепланування фасаду житлового будинку власником квартири АДРЕСА_4 вона зверталася до різноманітних підприємств, установ і організації державної і комунальної власності, однак жодних дій з припинення порушення її житлових прав ними здійснено не було.
Вказувала, що особа власника квартири АДРЕСА_4, який здійснив незаконне будівництво, їй не відома, а тому вона позбавлена можливості пред`явити до нього відповідний позов.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконною і такою, що не відповідає Конституції України та частині першій статті 1, статті 13 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод бездіяльність Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ята Р. Є., Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желиха Романа Степановича, комунального підприємства "Надія" в особі директора Левко Ольги Михайлівни, відділу державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрию в особі начальника відділу; зобов`язати Стрийську міську раду вчинити наступні дії: своїми силами і засобами відселити осіб, котрі через бездіяльність відповідача самовільно поселилися на її балконі, в споруді без визначеного будівельного статусу; зобов`язати Стрийську міську раду Львівської області, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, комунальне підприємство "Надія", відділ Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрию своїми силами і засобами вчинити дії з демонтажу невизначеної державно-будівельними нормами України споруди і відновити її балкон до попереднього стану.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ята Р. Є., Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желиха Р. С., відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрий в особі начальника відділу про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії, оскільки вказані вимоги не належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ята Р. Є., Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желиха Р. С., відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрий в особі начальника відділу про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з урахуванням вказаного суб`єктного складу учасників справи, які є суб`єктами владних повноважень, і характеру спірних правовідносин, що склались між ними, цей спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу .
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у відкритті провадження в частині її вимог до Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ята Р. Є., Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желиха Р. С., відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрий в особі начальника відділу про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії, суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали, що вказані вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року її позовну заяву за аналогічними вимогами до вказаних осіб було повернуто. Вказане свідчить, що судом були обмежені її конституційні гарантії на судовий захист порушених прав на вільне володіння і користування майном.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ята Романа Євстаховича , Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желиха Романа Степановича, комунального підприємства "Надія" в особі директора Левко Ольги Михайлівни, відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрий в особі начальника відділу, в якому просила суд: визнати незаконною і такою, що не відповідає Конституції України та частині першій статті 1, статті 13 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод бездіяльність Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ята Р. Є., Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желиха Романа Степановича, комунального підприємства "Надія" в особі директора Левко Ольги Михайлівни, відділу державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрию в особі начальника відділу; зобов`язати Стрийську міську раду вчинити наступні дії: своїми силами і засобами відселити осіб, котрі через бездіяльність відповідача самовільно поселилися на її балконі, в споруді без визначеного будівельного статусу; зобов`язати Стрийську міську раду Львівської області, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, комунальне підприємство "Надія", відділ Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Стрию своїми силами і засобами вчинити дії з демонтажу невизначеної державно-будівельними нормами України споруди і відновити її балкон до попереднього стану.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.