ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 640/293/19
адміністративне провадження № К/9901/5292/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/293/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, поновлення на роботі,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: Р. О. Арсірій) від 25 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Є. В. Чаку, Н. М. Єгорова, Є. І. Мєзєнцев) від 22 січня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Київської області, з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог просила:
1) визнати протиправною бездіяльність керівника апарату Апеляційного суду Київської області Літвінової О. І. щодо незабезпечення належними умовами праці помічника судді ОСОБА_1 в період перебування в трудових відносинах з Апеляційним судом Київської області з 22 червня 2015 року по 02 січня 2018 року, дискримінаційною у формі утиску за ознаками внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю;
2) визнати дії керівника апарату Апеляційного суду Київської області Літвінової О. І. під час винесення наказу від 27 листопада 2017 року № 703-ос/ка "Про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівникам суду" у розмірі 30 відсотків до посадового окладу помічникам суддів з 01 листопада до 29 грудня 2017 року та наказу від 28 листопада 2017 року № 756-ос/ка "Про преміювання працівників суду", яким встановлена щомісячна премія помічникам судді в розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час, по відношенню до помічника судді ОСОБА_1 протиправними, дискримінаційними у формі прямої дискримінації за ознакою внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю;
3) зобов`язати Апеляційний суд Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01 листопада 2017 року по 29 грудня 2017 року з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час за листопад 2017 року та недоотриманої надбавки у розмірі 30 відсотків до посадового окладу з 01 листопада до 29 грудня 2017 року з урахуванням раніше виплаченої заробітної плати за період з 01 листопада по 29 грудня 2017 року;
4) визнати недійсним, протиправним, дискримінаційним наказ в. о. керівника апарату Апеляційного суду Київської області Зельдич О. М. від 10 березня 2017 року № 150-ос-ка про продовження виконання обов`язків додаткового помічника судді Лівінського С. В. в частині строку до 31 грудня 2017 року, у формі прямої дискримінації за ознаками внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю;
5) визнати трудовий договір, оформлений наказом від 10 березня 2017 року№ 150-ос-ка, про продовження виконання обов`язків додаткового помічника судді Літвінського С. В. безстроковим;
6) визнати протиправним наказ від 21 грудня 2017 року № 805-ос/ка в частині звільнення з займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору;
7) скасувати наказ від 21 грудня 2017 року № 805-ос/ка в частині звільнення з займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору;
8) зобов`язати Апеляційний суд Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку на підставі наказу від 09 лютого 2018 року № 74-ос/ка "Про внесення змін до наказу від 21 грудня 2017 року № 805-ос/ка" відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час за листопад 2017 року та недоотриманої надбавки у розмірі 30 відсотків до посадового окладу з 01 листопада до 29 грудня 2017 року;
9) визнати протиправними дії Апеляційного суду Київської області щодо утримання з заробітної плати ОСОБА_1 як надлишково сплачених коштів за грудень 2017 року у сумі 9714,39 грн.;
10) стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 9714,39 грн.;
11) поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді Апеляційного суду Київської області, додаткового помічника судді Літвінського С. В. з 02 січня 2018 року;
12) зобов`язати Апеляційний суд Київської області нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 з 02 січня 2018 року по день поновлення на посаді виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", враховуючи перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01 листопада 2017 року по 29 грудня 2017 року з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час за листопад 2017 року та недоотриманої надбавки у розмірі 30 відсотків до посадового окладу з 01 листопада до 29 грудня 2017 року.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року роз`єднано позовні вимоги за № 1, 2, 3, 8, 9, 10, виділивши їх у самостійне провадження.
3. Іншу частину позовних вимог ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року залишено без розгляду.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року про залишення позову без розгляду скасовано, провадження у справі закрито.
5. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, справу направлено для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року залишено без змін.
7. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 25 лютого 2020 року позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на 21 липня 2020 року письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
11. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з усіма оскаржуваними наказами позивачка була ознайомлена під підпис з оскаржуваними наказами, тобто дізналася про порушення своїх прав невідкладно після прийняття цих управлінських рішень та мала можливість звернутися до суду у місячний строк, тобто до 11 березня 2018 року, проте з позовом щодо оскарження таких наказі звернулася до суду лише у січні 2019 року, а також те, що позивачка не наводить обставин з посиланнями на докази, які б свідчили про наявність непереборних обставин, що позбавляли її можливості оскаржити ці накази, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про пропуск позивачкою встановленого законом місячного строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
12. При цьому, суди зазначили, що звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відносно дій керівника апарату не може свідчити про існування об`єктивних перешкод для подання позивачкою адміністративного позову у визначений законодавством строк. До того ж, як свідчать матеріали справи відповідь на звернення Секретаріатом уповноваженого Верховною Ради України у прав людини була складена 15 червня 2018 року за № 2/7-Х308031.18-4/26-158. Позивачка з проханням про отримання результатів розгляду її звернення щодо дискримінаційних дій та рішень керівництва Апеляційного суду Київської області за ознакою інвалідності або за ознакою походження звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини лише 13 грудня 2018 року, тобто через півроку після складання вказаної відповіді.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, уважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
14. Позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову та апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
15. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що у позовній заяві та в подальшому у заяві про поновлення строку, вказувала детально про способи досудового урегулювання адміністративного спору з відповідачем, посилаючись на те, що це розтягнулося на значний проміжок часу, однак, суди попередніх інстанцій проігнорували усі доводи.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
17. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. На підставі пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.