ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа № 808/2926/16
касаційне провадження № К/9901/39318/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя Лазаренко М.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (головуючий суддя - Лукманова О.М.; судді: Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі № 808/2926/16 за адміністративним позовом Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
В С Т А Н О В И В:
Бердянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 130571,63 грн.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 14.12.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.05.2017 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 та відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 19, 129 Конституції України, пункту 19-1.1 статті 19-1, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини першої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на ненаданні позивачем доказів вжиття передбачених чинним на час виникнення спірних правовідносин податковим законодавством заходів для погашення податкового боргу, а також недотриманні ним шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 130571,63 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 № 0323081717, прийнятого за наслідками проведення контролюючим органом позапланової невиїзної документальної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 06.08.2013 по 30.06.2014, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.08.2013 по 31.12.2013, оформленої актом від 25.07.2014 № 229/08-17-17/3177510657.
Вказаний акт індивідуальної дії не скасовано в адміністративному або судовому порядку.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, судові рішення, внесені до якого, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262-IV, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 у справі № 808/891/15, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 та Вищого адміністративного суду України від 25.07.2016, у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування, зокрема податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 № 0323081717, відмовлено.
При цьому в добровільному порядку суму податкового боргу в розмірі 130571,63 грн. відповідачем не сплачено.
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою стягнення податкового боргу контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 28.08.2015 № 215-25 на суму 131513,76 грн., яка отримана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.