Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 295/3420/16-к
провадження № 51-2784 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Руденко О. П.
засуджених ОСОБА_1,
(в режимі відеоконференції) Павлова О. С., Ульданової Д. Р.,
захисників (в режимі відеоконференції) Гаталяка М. Я., Коцура Т. І., Шари Є. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, а такожкасаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Коцура Тараса Ігоровича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060050001286 від 20 серпня 2014 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Станишівка Житомирського району Житомирської області, який згідно матеріалів кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 28, ч. 1, ч. 2 ст. 263; ч. 2 ст. 262; ч. 3 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Велика Деражня Новоград-Волинського району Житомирської області, який згідно матеріалів кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_2, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 28, ч. 1, ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богунського районного суд м. Житомира від 15 квітня 2019 року визнано ОСОБА_1 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 289, ч. 3. ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено покарання: за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років 2 місяці з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 262 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна. Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у виді 8 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацієюмайна. Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Житомирського районного суду від 12 жовтня 2015 року та призначено остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 8 років 3 місяці з конфіскацією майна. Строк відбування покарання обчислено з часу набрання вироком законної сили. Зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з часу затримання 08 вересня 2015 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Визнано ОСОБА_2 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 КК України, та призначено покарання: за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років; за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна. Строк відбування покарання обчислено з часу затримання. Зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з часу затримання 08 вересня 2015 року по 04 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові рішення щодо яких не оскаржуються.
Згідно з цим вироком, 17 липня 2015 року ОСОБА_1 та невстановлені слідством троє осіб на автомобілі марки "Сітроен Берлінго" за попередньою змовою між собою, прибули до першого парадного під`їзду будинку № 21 по проспекту Павла Тичини у м. Києві, де в салоні автомобіля очікували на появу потерпілого ОСОБА_5 Діючи згідно раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_1 повідомив про появу ОСОБА_5 В результаті вчиненого на ОСОБА_5 розбійного нападу, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи заволоділи майном потерпілого у великому розмірі, яке останній мав при собі, а саме: майном потерпілого та його грошовими коштами, якими у подальшому розпорядились на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи в результаті вчинення розбійного нападу незаконно заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5 у великому розмірі та завдали йому матеріальної шкоди на загальну суму 239 184 гривні. У подальшому вказані невстановлені слідством особи за попередньою змовою з ОСОБА_1, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_5, який перебував без свідомості, затягнули його до салону вказаного автомобіля марки "Сітроен Берлінго", зв`язали зап`ястки його рук, зведені за спиною та ноги мотузкою і джгутом, перевезли до лісової зони, розташованої між вул. Маршала Жукова у м. Києві та селищем Биківня Деснянського району м. Києва, де продовжили утримувати ОСОБА_5, який перебував без свідомості, у зв`язаному стані протягом тривалого часу, що супроводжувалось завданням йому фізичних страждань. Використовуючи незаконно отримані в результаті розбійного нападу ключі від замків дверей квартири ОСОБА_5, за допомогою ключів відчинили вхідні двері до приміщення квартири, безперешкодно проникли у вказане житло, звідки повторно, таємно викрали чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_5 та викраденим розпорядились на власний розсуд. Всього своїми злочинними діями ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб, які виразились у таємному викрадені майна, поєднаному із проникненням у житло, потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 56 820,05 гривень. Через певний проміжок часу одна з невстановлених слідством осіб розв`язала руки та ноги ОСОБА_5, та ОСОБА_1 в цей час повернув йому деякі речі, якими вони раніше незаконного заволоділи в результаті вчиненого на ОСОБА_5 розбійного нападу, а саме: барсетку, ключі від автомобіля марки "INFINITI FS35", свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу " INFINITI FS35 ", посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5, ключі від замків вхідних дверей квартири та паспорт громадянина України. Після цього ОСОБА_1 разом з невстановленими слідством особами на автомобілі "Сітроен Берлінго" місце вчинення злочину та потерпілого ОСОБА_5 залишили. Потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та легкі тілесні ушкодження. У подальшому ОСОБА_1 наприкінці серпня - початку вересня 2015 року організував та очолив стійке об`єднання - організовану злочинну групу, до складу якої залучив мешканців м. Житомира ОСОБА_2, ОСОБА_3, які раніше судимі за вчинення корисливих злочинів, та ОСОБА_4, з якою мав особисті стосунки. 05 вересня 2015 року організована група здійснила виїзд до об`єкта майбутнього нападу, а саме будинку АДРЕСА_5, з метою проведення за їх участю розвідувальних заходів. Після цього 06 вересня 2015 року, прибули до вказаного будинку, пошкодили ліхтарі зовнішнього освітлення. Потім 07 вересня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перевдягнулись у камуфльований одяг, взяли із собою зброю, речі, та знаряддя, і разом з ОСОБА_1, який також при собі мав вогнепальну зброю, а саме пістолет "ПМ-РФ" та липку стрічку (скотч), пройшли до будинку АДРЕСА_5, де сховались у рослинних насадженнях, та очікували на появу ОСОБА_6 . Того ж дня 22 год. 40 хв. ОСОБА_6 на своєму власному автомобілі, прибула до помешкання. В той час, коли вона відчинила замок дверей воріт та почала заходити на територію домоволодіння, ОСОБА_2, підскочив до неї та наніс удар в область чола справа, в результаті чого ОСОБА_6 впала на землю, та два удари ногою в область тулуба та голови потерпілої, помістив потерпілу до салону автомобіля "Фольксваген Тігуан", де на них вже чекали ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які зв`язали руки та ноги ОСОБА_6 . У подальшому незаконно заволодівши транспортним засобом потерпілої ОСОБА_6, викрали її та поїхали до ділянки місцевості, яка розташована на відстані. ОСОБА_1 витягнув з салону автомобіля потерпілу ОСОБА_6, попередньо розв`язавши її руки та ноги, і погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я останньої, яке виразилось у демонстрації та висловлюванні наміру використання заздалегідь заготовленої вогнепальної зброї - пістолету, а також здійсненні з неї пострілу, силоміць утримуючи спільно з ОСОБА_2 останню за руки, висловили вимогу повідомити їм код від охоронної сигналізації у будинку, вказати місце знаходження ключів від вхідних дверей до будинку, а також код від сейфу, в якому, на думку ОСОБА_1 та інших співучасників, мали зберігатись грошові кошти у особливо великих розмірах в сумі понад 400 тис. доларів США. ОСОБА_6, надала останнім необхідну для них інформацію. В результаті застосування до потерпілої ОСОБА_6 вказаного насильства, останній заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. ОСОБА_1 як керівник організованої групи, наказав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернутись до вказаного будинку, який належить потерпілій, проникнути до будинку, де вчинити заволодіння належними потерпілій ОСОБА_6 грошовими коштами на вказану суму, та іншими цінностями і майном. ОСОБА_2 залишився у салоні автомобіля, а ОСОБА_3 пройшов до дверей воріт будинку потерпілої, де відшукавши ключі від замків вхідних дверей зазначеного будинку повернувся до ОСОБА_2 . Повідомивши керівника організованої групи ОСОБА_1 за допомогою мобільного зв`язку про відшукання зазначених ключів, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 проникли до будинку, проте не відшукали матеріальних цінностей, якими мали намір заволодіти. При виході з території домоволодіння були затримані працівниками Управління кримінальної поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області. Після цього працівниками Управління кримінальної поліції ГУНП в Житомирській області також затримано ОСОБА_1 та звільнено потерпілу ОСОБА_6 .
За вироком Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката Крейдіна С. О. задоволено частково. Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2019 року в частині призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ст. 70, ст. 71 КК України скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок. Призначено ОСОБА_1 покарання: за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 262 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна, яке належить на праві власності. Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна, яке належить на праві власності. Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано до покарання призначеного за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Житомирського районного суду від 12 жовтня 2015 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 12 років 1 місяць з конфіскацією майна, яке належить на праві власності. Початок строку відбування покарання обчислено з дня ухвалення цього вироку. В решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Крім того, Вінницький апеляційний суд ухвалою від 11 вересня 2019 року залишив без задоволення апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Логінова Р.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2019 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, а також доповненнях до них, засуджений ОСОБА_1 та його захисник Коцур Т. І., посилаючись на неповноту судового розгляду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просять вирок суду апеляційної інстанції змінити у сторону пом`якшення, остаточно призначивши засудженому покарання за сукупністю вироків у виді 8 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, а також зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з часу затримання 08 вересня 2015 року по день набрання вироком законної сили 11 вересня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що не було зроблено апеляційним судом. Стверджують, що судом апеляційної інстанції не враховано повне визнання вини засудженим та його щире каяття. Вказують також на те, що залишилось не вирішеним питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_5
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на порушення права на захист оскільки йому не було надано можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. Також в касаційній скарзі оспорює існування організованої групи. Посилається на те, що ані у нього, ані у інших не було вилучено кошти чи майно в особливо великих розмірах. Також посилається на те, що особу, яка в дійсності була організатором по справі, не розшукували та не притягували до відповідальності, що свідчить про однобічність та упередженість судового розгляду. Вказує, що судами не було взято до уваги наявність в нього онкологічного захворювання, а також заяву потерпілої ОСОБА_6 щодо відсутності в неї претензій матеріального або морального характеру.