ПОСТАНОВА
Іменем України
14 липня 2020 року
Київ
справа №813/3059/15
адміністративне провадження №К/9901/19192/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справі 813/3059/15 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Захід" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 (суддя Кухар Н.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 (головуючий суддя Дякович В.П., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" (далі - ТОВ "Ніка Захід", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 №0000142200.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС звернулось з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 у справі №813/3059/15.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №813/3059/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2020 матеріали справи №813/3059/15 прийнято до провадження, здійснено заміну відповідача правонступником та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін на 14.07.2020.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що позивачем не подано звіт про проведені ним контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, що є порушенням податкового законодавства. Оскільки норми Податкового кодексу України, які визначають порядок визнання господарських операцій контрольованими та обов`язок подання звітності по таких операціях введено в дію з 01.09.2013 року, то першим звітним періодом для подачі звіту буде 2013 рік. Відповідальність за порушення передбачено пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України, а тому до Товариства правомірно застосовано штрафні санкції. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу. Товариство зазначає, що обов`язковою умовою для виникнення обов`язку підприємства подавати такий звіт є наявність операцій на суму яка дорівнює або перевищує 50 млн. грн. за календарний рік. Норми Податкового кодексу України, які визначають порядок визнання господарських операцій контрольованими та обов`язок подання звітності по таких операціях введено в дію з 01.09.2013, тому позивач вважає, що обмеження щодо загального обсягу господарських операцій у сумі 50 млн.грн., при перевищенні яких у платника податків виникає обов`язок подавати звітність про такі операції повинні застосовуватися з моменту введення в дію даної статті і діяти до закінчення календарного року. Оскільки за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 року обсяг господарських операцій (контрольованих операцій) між ТОВ "Ніка Захід" та нерезидентом не перевищив 50 млн.грн., тому Товариство взагалі не має обов`язку подавати звіту про контрольовані операції за 2013 рік. Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 24.03.2015 по 25.03.2015 податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Ніка Захід" з питань документування фактів порушення платником податків в частині неподання звіту по контрольованих операціях за період з 01.09.2013 по 31.12.2013.
За наслідками перевірки складено акт від 01.04.2015 №114/22-00/32893148, згідно висновків якого, перевіркою встановлено факт неподання звіту про контрольовані операції за 2013 рік, що є порушенням пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.
Перевіркою встановлено, що у 2013 році ТОВ "Ніка Захід" здійснювалися господарські операції з нерезидентом FICOSOTA SYNTEZ LTD (Болгарія), які за критеріями, визначеними у статті 39 Податкового кодексу України визнаються контрольованими. В акті перевірки податковий орган зробив посилання на те, що контрагент ТОВ "Ніка Захід" - нерезидент FICOSOTA SYNTEZ LTD зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні та включений до переліку таких держав (територій) затвердженому Кабінетом Міністрів України. 06.02.2015 ТОВ "Ніка Захід" засобами електронного зв`язку подано звіт про контрольовані операції за 2013 рік, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний номер 9091499703 від 06.02.2015.
20.04.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142200, яким до ТОВ "Ніка Захід" застосовано штрафну санкцію (штраф) у розмірі 121800,00грн. (0,00 грн. - основний платіж; 121800,00грн. - штрафна (фінансова) санкція).
Не погодившись з прийнятим податковим органом рішенням, ТОВ "Ніка Захід" звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування, обґрунтовуючи тим, що обов`язковою умовою для виникнення обов`язку підприємства подавати такий звіт є наявність операцій на суму яка дорівнює або перевищує 50 млн.грн. за календарний рік. Вказує, що положення, які визначають порядок визнання господарських операцій контрольованими та обов`язок подання звітності по таких операціях введено в дію з 01.09.2013, позивач вважає, що обмеження щодо загального обсягу господарських операцій у сумі 50 млн.грн., при перевищенні яких у платника податків виникає обов`язок подавати звітність про такі операції повинні застосовуватися з моменту введення в дію даної статті і діяти до закінчення календарного року (тобто з 01.09.2013 по 31.12.2013), а не охоплювати період, коли така вимога не діяла (у період до 01.09.2013). Оскільки за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 обсяг господарських операцій (контрольованих операцій) між ТОВ "Ніка Захід" та нерезидентом FICOSOTA SYNTEZ LTD не перевищив 50 млн.грн., тому ТОВ "Ніка Захід" взагалі не мало б обов`язку подавати звіту про контрольовані операції за 2013 рік.
Відповідач подав заперечення на позов, у якому зазначив, що станом на 01.10.2014 позивачем не подано звіту про контрольовані операції, що тягне відповідальність передбачену пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що оскільки розділом ХХ Податкового кодексу України визначено, що у 2014 році звіт про контрольовані операції подається лише за період з 01.09.2013 по 31.12.2013, а так як позивачем за даний період загальна сума операцій не дорівнює та не перевищує 50 мільйонів гривень, то господарська операція позивача з FICOSOTA SYNTEZ LTD з придбання побутової хімії не є контрольованою операцією. Отже, у позивача був відсутній обов`язок щодо подачі звіту про контрольовані операції з 01.09.2013 по 31.12.2013, а тому до позивача не може бути застосовано штрафні санкції за неподання звіту.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.09.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" від 04.07.2013 №408-VІІ, яким внесено зміни, зокрема до статті 39 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2015) контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - резидентами, які, зокрема, сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року.
Згідно з підпунктом 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік (підпункт 39.4.1 пункту 39.4статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення" від 13.05.2014 №1260-VII підрозділ 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 24 такого змісту: