1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



14 липня 2020 року

Київ

справа №809/4093/14

адміністративне провадження №К/9901/28618/18



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,


розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілвуд" до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, Управління Державного казначейства України в Долинському районі про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 (суддя - Лучко О.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 (головуючий суддя - Макарик В.Я., судді: Большакова О.О., Глушко І.В.) у справі № 809/4093/14.



встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілвуд" (далі - ТОВ "Мілвуд") звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом в якому, просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Долинська ОДПІ) від 24.10.2014 №0004681500 та №0004671500, а також стягнути з Державного бюджету України суму з податку на додану вартість в розмірі 88333,00 грн.



Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004671500 від 24.10.2014 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 83333,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Мілвуд" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 83333,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.



Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Долинська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.



У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.



В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що лише при дотриманні всіх умов пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, тобто при фактичному отриманні робіт (послуг), платник зберігає право на отримання бюджетного відшкодування у майбутніх звітних періодах. Також зазначає, що відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган та вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.



В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Мілвуд" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.



Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Долинською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Мілвуд" з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1964/09-05-15/37322161 від 10.10.2014, в якому відображено висновок про порушення ТОВ "Мілвуд" вимог пункту 198.2 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим підприємству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за липень 2014 року у розмірі 83333,00 грн. та знижено суму бюджетного відшкодування за липень 2014 року на 5000,00 грн.

На підставі названого акту перевірки відповідачем 24.10.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення №0004681500, згідно з яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 83333,00 грн. та №0004671500, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 5000,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1250,00 грн.

Також судами встановлено, що 16.06.2014 між ТОВ "Мілвуд" (Замовник) та ПП "Кантрансбуд" (Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №16/06/14-1, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати своїми та/або залученими силами та коштами, з використанням власної техніки та матеріалів, або матеріалів наданих замовником, загально-будівельні роботи (будівництво деревообробного цеху) за адресою: Івано-Франківська область, Долинський р-н, смт. Вигода, вул.Заводська, 4Б відповідно до погодженої ціни, наведеної у додатку до договору та наданої замовником робочої документації. Термін виконання робіт встановлено до 15.09.2014 при виконанні умов, визначених п.2.2 договору. Відповідно до п.3.4 даного договору Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту підписання даного договору сплачує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт - 500467,24грн., в тому числі ПДВ, а Підрядник приступає до виконання робіт протягом п`яти днів з моменту отримання авансу.

Позивач на виконання умов зазначеного договору здійснив попередню оплату ПП "Кантрансбуд" на підставі платіжного доручення №262 від 17.06.2014 на загальну суму 300 000грн. в тому числі ПДВ - 50000,00 грн., та платіжного доручення № 263 від 18.06.2014 на загальну суму 200000грн. в тому числі ПДВ- 33333,33 грн.

ПП "Кантрансбуд" виписало податкову накладну №8 від 17.06.2014 на загальну суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50000,00 грн., та податкову накладну №9 від 18.06.2014 на загальну суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ - 33333,33 грн.

ТОВ "Мілвуд" дані суми включило до податкового кредиту в рядок 10.1 декларації з ПДВ за червень 2014 року.

Станом на 30.09.2014 позивач прийняв виконані роботи від ПП "Кантрансбуд" згідно акту №1/09-14 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 838500,00 грн., в тому числі ПДВ 139750,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 15.09.2014 про внесення змін до Договору підряду №16/06/14-1 від 16.06.2014 сторони продовжили термін виконання робіт до 30.11.2014.

Станом на 28.11.2014 позивач прийняв виконані роботи від ПП "Кантрансбуд" згідно акту №2/11-14 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 55356,00 грн., в тому числі ПДВ 9226,00 грн.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.



Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.



Згідно пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.



У відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:



а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -



б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;




................
Перейти до повного тексту