ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О.
в адміністративній справі № 9901/386/19 (провадження № 11-69заі20) за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (судді Єзеров А. А., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Стародуб О. П., Чиркін С. М.)
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України викладаю окрему думку.
Короткий зміст Постанови Великої Палати Верховного Суду
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року в адміністративній справі № 9901/386/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, Велика Палата Верховного Суду апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя задовольнила. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року скасувала та ухвалила нове рішення, яким відмовила ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 27 червня 2019 року № 1743/0/15-19 про звільнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 . на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Ухвалюючи таке рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі та в межах визначених Конституцією та законами України повноважень.
Причини незгоди з висновками Великої Палати Верховного Суду
Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 стосовно недотримання Вищою радою правосуддя строку застосування стягнення, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що відповідачем трирічний строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності пропущений не був.
На обґрунтування такого висновку зазначено, що під час розгляду цієї справи встановлено, що дії, з якими відповідач пов`язував підстави звільнення позивача з посади судді, були вчиненні ним у червні та серпні 2012 року.
24 грудня 2015 року, тобто в межах визначеного законом строку, Вища рада юстиції, розглянувши дисциплінарну справу щодо судді ОСОБА_1. прийняла рішення № 1202/0/15-15 про внесення до про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги судді.
Із прийняттям Вищою радою юстиції цього рішення від 24 грудня 2015 року обставини, які слугували підставою для висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак порушення присяги судді як підстави для звільнення його з цієї посади, є встановленими, а вид відповідальності за неправомірні діяння судді при здійсненні правосуддя - обраним/застосованим. Відтак строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не може застосовуватися при подальшій реалізації вказаного рішення Вищої ради юстиції.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, трирічний строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності має обраховуватися з дати вчинення суддею дій, які стали підставою звільнення позивача з посади судді до дати ухвалення Вищою радою юстиції відповідного рішення. При цьому зазначено, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади, не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі, за своєю суттю таке рішення є кадровим.
Вважаю, що такий висновок Великої Палати Верховного Суду в частині щодо застосування строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не відповідає вимогам закону.
В ході розгляду справи встановлено, що дії, з якими відповідач пов`язував підстави звільнення позивача з посади судді, були вчинені ним у червні та серпні 2012 року, а рішення про застосування щодо нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ухвалене Вищою радою правосуддя в червні 2019 року
При цьому за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постановах від 28 березня 2018 року у справі № П/800/310/17, від 05 квітня 2018 року у справі № 800/523/17, від 21 черв