У Х В А Л А
7 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 712/1935/19
Провадження № 14-106звц20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 3 квітня 2019 року та постанови Апеляційного суду Черкаської області від 11 червня 2019 року за виключними обставинами,
ВСТАНОВИЛА:
19 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про перегляд згаданих вище судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
2 липня 2020 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду передав заяву з доданими до неї матеріалами за належністю до Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи наявність наведеної підстави для перегляду судових рішень, заявниця посилається на наступне.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 9 лютого 2011 року визнано протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконкому Золотоніської міської ради Черкаської області щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 1 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року. Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення виконкому Золотоніської міської ради Черкаської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку за період з 1 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (на відповідний період) згідно зі статтею 43 зазначеного Закону з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 року постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 9 лютого 2011 року змінено, виключено з її резолютивної частини слова та цифри "по 31 грудня 2010 року". В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Оскільки в добровільному порядку рішення суду виконано частково, управлінням праці та соціального захисту населення Золотоніської міської ради здійснено нарахування допомоги, але виплату не проведено, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (відділ примусового виконання рішень управління ДВС) про відшкодування шкоди. Просила стягнути з Державного бюджету України на її користь грошові кошти в розмірі 95 320,48 грн (з яких 16 910,76 грн - майнова шкода, 64 000 грн - моральна шкода, 1 656,79 грн - 3% річних, 12 752,93 грн - інфляційні втрати).
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 3 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 11 червня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень, ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 7 травня 2020 року у справі "Сивухіна проти України" за заявою № 61478/19, поданою 15 листопада 2019 року.
Цим рішенням Суд, який засідав 7 травня 2020 року у складі одного судді відповідно до частини 2 статті 24 та статті 27 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), розглянув вказану заяву та вирішив вилучити її з реєстру справ. Суд вважає, що ця заява є продовженням рішення у справі " Бурмич та інші проти України" (заява № 46852/13 та ін., пункт 221 рішення від 12 жовтня 2017 року) та повинна бути розглянута відповідно до визначеної в ньому процедури, тобто вилучена з реєстру та передана Комітету Міністрів Ради Європи з метою її розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання зобов`язань, які випливають з пілотного рішення у справі " Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року).
Відповідно до положень пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.