ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/381/19
Провадження № 11-1209заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю: секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
представника позивачки - адвоката Іщенко Ю. А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року (судді Уханенко С. А., Бевзенко В. М., Загороднюк А. Г., Кашпур О. В., Радишевська О. Р.) в адміністративній справі № 9901/381/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і нечинним рішення в окремій частині і
ВСТАНОВИЛА:
1. 17 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і нечинним рішенняВищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 22 квітня 2019 року № 86/ко-19 (далі - Спірне рішення) про результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді в частині про те, що це рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент), а також вважати Спірне рішення таким, що набрало чинності від дати його ухвалення.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що за відсутності висновку Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) Спірне рішення набрало чинності з моменту його ухвалення і в Комісії у складі колегії не було підстав виносити на розгляд ВККС у пленарному складі питання щодо підтримки ухваленого нею рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя відповідно до вимог абзацу другого частини першоїстатті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 15 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Рішення мотивував тим, що ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Зазначив, що на виконання вимог підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді ухвалюється Комісією у складі колегії за результатами співбесіди.
У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами ВККС згідно з абзацом другим частини першої статті 88 цього ж Закону.
У підсумку суд дійшов висновку, що рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, проте за наявності негативного висновку ГРД, незалежно від того, чи був він предметом розгляду на засіданні Комісії у складі колегії, необхідно, щоб це рішення було підтримане не менше ніж одинадцятьма членами ВККС у пленарному складі.
3. ОСОБА_1. не погодилась із зазначеним рішенням і подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Вважає рішення суду першої інстанції непереконливим, незрозумілим, суперечливим, необґрунтованим та незаконним. Стверджує, що воно ухвалено незаконним складом суду та з порушенням принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом, змагальності, без дотримання розумних строків розгляду справи.
Із посиланням на положення статті 88 Закону № 1402-VIII, відповідні правила Регламенту та інші джерела права ОСОБА_1 доводить, що суд першої інстанції не повинен був визнавати законним Спірне рішення, оскільки невиправдано й протиправно не надав значення тій обставині, що в юридичному та фактичному сенсах не існувало негативного висновку ГРД про невідповідність її як судді критеріям доброчесності та професійної етики, за наявності якого колегія ВККС вправі ухвалити рішення, подібне оскарженому.
За баченням скаржниці, суд першої інстанції не міг не визначити, що висновок про невідповідність її як судді критеріям доброчесності та професійної етики ГРД подала без дотримання підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, оскільки не назвала процедури, в межах якої надає висновок; не подала інформації про пояснення судді чи про відмову їх надати, мотивів та підстав їх врахування або відхилення, відомостей щодо можливості судді ознайомитись з висновком, не надіслала висновок позивачці і таким чином позбавила її можливості висловити свої пояснення; не долучила пояснення судді та додатків на підтвердження відомостей, викладених у висновку, інформація не підписана всіма членами ГРД, які брали участь в ухваленні рішення; підписала іменем особи, яку неможливо ідентифікувати, що дає підстави вважати такий висновок анонімним. З огляду на такі обставини колегія Комісії протокольним рішенням від 22 квітня 2019 року цей висновок залишила без розгляду.
Далі Спірним рішенням визнала суддю Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1. такою, що відповідає займаній посаді, але водночас вирішила, що Спірне рішення набирає законної сили відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту.
Розгляд питання щодо підтримки рішення Комісії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді у пленарному складі є наступним етапом кваліфікаційного оцінювання судді, який настає лише тоді, коли є негативний висновок ГРД, розгляд й подолання якого має відбуватися на засіданні пленарного складу ВККС. Але оскільки висновок ГРД, про що мовилося вище, був залишений без розгляду, то в колегіального складу ВККС не було жодних визначених законом підстав та мотивів для ухвалення Спірного рішення про необхідність продовження процедури оцінювання.
Із наведенням розлогих міркувань позивачка зазначає, що усупереч приписам пункту 4.10.8 Регламенту висновок ГРД за формою та змістом не мав оцінюватися як висновок та документ, що тягне настання відповідних юридичних наслідків, оскільки ГРД фактично затвердила не висновок про невідповідність судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, а рішення про надання інформації, свідченням чого є протокол електронного голосування, з якого вбачається, що 21 квітня 2019 року ГРД затвердила лише рішення про надання інформації, а не рішення про надання ВККС висновку про невідповідність судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Під час розгляду справи суд першої інстанції ці доводи позивачки залишив поза увагою й не навів мотивів спростування, які б ґрунтувалися на положеннях законодавства.
Залишення висновку ГРД без розгляду фактично має означати, що такого документа немає, не існує як правового явища, але ні Комісія, ні суд першої інстанції із покликанням на закон не мотивували, чому рішення колегії ВККС із позитивними для позивачки результатами кваліфікаційного оцінювання мають бути підтверджені на пленарному засіданні Комісії.
Розгляд справи незаконним складом суду вбачає в тому, що через порушення пункту 19 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17), та всупереч пункту 3.4 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, із використанням такої підстави, як відрядження відбулася заміна судді Смоковича М. І., який був включений у первинний склад колегії суддів автоматизованою системою, іншим суддею.
Порушення принципів рівності ОСОБА_1 в основному виводить з того, що суд першої інстанції відмовив задовольнити її клопотання про долучення до справи копії судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року у справі № 640/10517/19, яким цей суд задовольнив її позов про визнання протиправним і скасування висновку ГРД від 21 квітня 2019 року стосовно неї, натомість, з погляду скаржниці, йшов назустріч відповідачу, коли, ігноруючи процесуальні права позивачки, оголосив перерву і надав представнику відповідача час для підготовки до розгляду справи. У цих діях вбачає також порушення принципу змагальності.
Те, що суд першої інстанції призначив справу до розгляду на 24 вересня 2019 року, а потім за відсутності для цього підстав оголосив перерву у розгляді справи до 15 жовтня 2019 року, розцінює як порушення розумних строків розгляду справи.
Позивачка наводить й інші міркування на користь скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, які переважно деталізують, доповнюють та вторують тим доводам, які викладені вище.
4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 листопада 2019 року відкрила апеляційне провадження у цій справі та призначила справу до розгляду.
5. ВККС у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року - без змін.
Проведення пленарного засідання Комісії передбачено саме для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності негативного висновку ГРД. Скасування в судовому порядку такого висновку не може свідчити про незаконність Спірного рішення, оскільки на час проведення співбесіди він був чинним. До того ж до повноважень Комісії у пленарному складі входить перевірка обґрунтованості рішення Комісії у складі колегії про залишення без розгляду висновку ГРД.
Вказує, що ОСОБА_1 суб`єктивно та вибірково виклала обставини спірних відносин та не додала доказів на підтвердження своїх вимог.
6. У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Іщенко Ю. А. підтримала доводи апеляційної скарги, послалася на наведені в ній аргументи й просила її задовольнити.
Представник відповідача для апеляційного перегляду справи в судове засідання не з`явився.
7. Велика Палата Верховного Суду заслухала пояснення сторін, дослідила матеріали справи, зважила на письмові звернення до суду, що стосуються суті спору, і дійшла висновку про таке.
8. Фактичні обставини, які суд першої інстанції встановив у цій справі, стисло можна викласти таким чином.
Президент України Указом від 11 жовтня 2010 року № 950/2010 призначив ОСОБА_1 суддею Солом`янського районного суду міста Києва строком на п`ять років, а Указом від 29 грудня 2017 року № 444/2017 - на посаду судді цього ж суду безстроково.
Комісія рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1.
Спірним рішенням ВККС:
- визначила, що суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 738,125 бала;
- визнала суддю Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1. такою, що відповідає займаній посаді;
- зазначила, що рішення набирає чинності у порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.
Зі змісту Спірного рішення убачається, що на стадії другого етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія дослідила досьє судді ОСОБА_1. та 22 квітня 2019 року провела співбесіду із суддею, під час якої обговорила питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли за результатами дослідження досьє. Як-от, обговорила питання ефективності здійснення суддею правосуддя, питання майнового характеру, задекларованого майна та доходів судді, членів її сім`ї, інформацію, отриману від Національного антикорупційного бюро України, а також інформацію, отриману з відкритих джерел.
21 квітня 2019 року (неділя) о 23 год. 48 хв. до Комісії електронною поштою надійшов документ під назвою "Висновок про невідповідність судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики", який зареєстрований у Комісії 22 квітня 2019 року та переданий доповідачу ВККС після початку засідання з проведення співбесіди.
За результатами вивчення зазначеного висновку Комісія установила його невідповідність підпунктам 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту. Було виявлено: недотримання строків подання висновку до Комісії; незазначення процедури, в межах якої надано висновок; незазначення інформації щодо пояснень судді, відмови від їх надання, мотивів та підстав їх врахування або відхилення, відомостей щодо можливості судді ознайомитися з висновком; відсутність пояснень судді; відсутність додатків, які містять матеріали, що підтверджують викладену інформацію щодо судді; інформація не підписана всіма членами ГРД, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії висновку.
Представник ГРД на засідання Комісії 22 квітня 2019 року не з`явився.
Відповідно до підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісія у складі колегії прийняла протокольне рішення про залишення висновку без розгляду.
У мотивувальній частині Спірного рішення покликалася на підпункт 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту в частині ухвалення протокольного рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення та набрання рішенням чинності з дня ухвалення в разі його підтримки не менше ніж одинадцятьма членами ВККС.
Позивачка, вважаючи, що Комісія протиправно ухвалила Спірне рішення, за наслідками якого відбулося порушення її права (вважатися такою, що відповідає займаній посаді судді), звернулася до суду із цим позовом.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
Пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).
У свою чергу ГРД утворюється з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД складається з двадцяти членів. ГРД здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради (частини перша - третя статті 87 Закону № 1402-VІІІ).