Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 922/989/18 (провадження № 12-205 гс 19)
23 червня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Берізка» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Берізка» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2019 року і постановою від 23 червня 2020 року касаційну скаргу задовольнила частково, скасувала постанову Східного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2019 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2018 року змінила в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2018 року залишила без змін.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду розглянувши справу відступила від правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 922/2103/17 та у постановах Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-3113цс15 та від 05 жовтня 2016 року у справі № 6?2329цс16 та зазначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.
2. Однак, відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
3. Статтею 131 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
4. Законом України «Про фермерське господарство», як спеціальним нормативно-правовим актом у сфері відносин, пов`язаних із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, визначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець (частина четверта статті 1 Закону України «Про фермерське господарство»).
5. За приписами статті 14 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство та його члени в