ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/251/19
Провадження № 11-1230заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
позивача ОСОБА_1
представників:
позивача - Муравйова О. В.,
відповідача - Русакової І. Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (судді Желтобрюх І. Л., Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Стрелець Т. Г., Шарапа В. М.) від
22 жовтня 2019 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада відповідно), у якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову (яка надійшла до Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду 07 червня 2019 року) просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 08 квітня 2019 року № 1075/0/15-19 "Про відмову у внесенні подання Президенту України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Рішення ВРП
№ 1075/0/15-19, оскаржуване рішення відповідно).
2. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв Рішення ВРП №1075/0/15-19, яким ОСОБА_1 відмовлено у внесенні подання Президенту України про призначення на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі ? КГС ВС, КГС у складі Верховного Суду). Позивач наголошує на дискримінаційному характері оскаржуваного рішення та недотриманні відповідачем критеріїв, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі ? КАС України), щодо всебічного з`ясування обставин справи та обґрунтованості рішення. Також вважає, що повний текст Рішення ВРП № 1075/0/15-19 було складено в травні 2019 року, тобто на час, коли окремі особи, які брали участь в ухвалені оскаржуваного рішення, перестали займати посади членів ВРП, отже, втратили повноваження його підписувати.
На думку позивача, було порушено порядок підготовки матеріалів до розгляду ВРП та інструкцію з діловодства ВРП (роздруківки з мережі "Фейсбук" приєднані до матеріалів на підставі службової записки члена ВРП після прийняття оскаржуваного рішення щодо позивача).
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
22 жовтня 2019 року ухвалив рішення, яким позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував Рішення ВРП № 1075/0/15-19.
4. Не погодившись із таким рішенням, ВРП подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що суд при ухваленні рішення втрутився в дискреційні повноваження Ради, неправильно і неповно дослідив докази та встановив обставини у справі, що призвело до ухвалення ним незаконного судового рішення.
В апеляційній скарзі ВРП просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року та ухвалити нове ? про відмову в задоволенні позову.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 грудня 2019 року задовольнила заяви суддів Великої Палати Верховного Суду Бакуліної Світлани Віталіївни, Золотнікова Олександра Сергійовича, Рогач Лариси Іванівни про самовідвід.
6. Ухвалою від 11 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 22 січня 2020 року призначила розгляд справи в судовому засіданні.
7. 27 січня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ВРП, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
8. Указом Президента України від 27 грудня 1995 року № 1184/95 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Військового суду Одеського гарнізону, Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2001 року № 2286-ІІІ обрано на посаду судді Військового суду Одеського гарнізону безстроково, Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2003 року № 1017-IV обрано на посаду судді Одеського апеляційного господарського суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 23 травня 2013 року № 309-VII обрано на посаду судді Вищого господарського суду України безстроково.
9. Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить більше 20 років.
10. Рішенням від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі ? ВККС, Комісія) оголосила конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, серед них - 16 вакантних посад у КГС ВС.
11. 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ВККС із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в КГС у складі Верховного Суду як особа, яка має стаж на посаді судді не менше десяти років, відповідно до пункту 1 частини першої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року№ 1402-VIII (далі ? Закон
№ 1402-VIII).
12. 18 жовтня 2018 року Комісія прийняла рішення № 231/зп-18 про призначення кваліфікаційного оцінювання кандидатів у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів КГС ВС, а 24 жовтня цього ж року ? рішення № 191/вс-18, яким ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді КГС у складі Верховного Суду.
13. 08 лютого 2019 року ВККС у складі колегії прийняла рішення № 185/вс-19, яким ОСОБА_1 визнано таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в КГС у складі Верховного Суду.
14. 19 лютого 2019 року Комісія у пленарному складі прийняла рішення № 222/вс-19, яким підтримала рішення ВККС від 08 лютого 2019 року № 185/вс-19 та доручила Комісії у складі колегії завершити проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді КГС ВС ОСОБА_1
15. 06 березня 2019 року Комісія у складі колегії прийняла рішення № 546/вс-19, яким визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1, якого визнано таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в КГС у складі Верховного Суду, набрав 750,5 бала.
Цього ж дня ВККС прийняла рішення № 28/зп-19, яким визначено рейтинг кандидатів на посаду судді КГС ВС, згідно з яким ОСОБА_1 зайняв 10 (десяту) позицію в рейтингу, та рішення № 601/вс-19, яким рекомендувала ВРП призначити ОСОБА_1 на посаду судді КГС у складі Верховного Суду.
16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП від 07 березня 2019 року вказана рекомендація з матеріалами була передана члену Ради Прудивусу О. В .
За результатами перевірки матеріалів щодо внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді КГС у складі Верховного Суду 13 березня
2019 року членом ВРП Прудивусом О. В. складено висновок щодо можливості такого призначення.
Згідно зі змістом доповіді за результатами попереднього розгляду матеріалів доповідачем не виявлено порушень порядку надання ВККС рекомендації щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді КГС у складі Верховного Суду, як і не виявлено відомостей, які б свідчили про невідповідність кандидата критерію доброчесності чи професійної етики. З урахуванням викладеного доповідач дійшов висновку, що кандидатура ОСОБА_1 на посаду судді КГС у складі Верховного Суду відповідає вимогам статті 127 Конституції України та статтям 38, 69 Закону № 1402-VIII, у зв`язку із чим він може бути призначений на посаду судді вказаного суду.
17. 08 квітня 2019 року ВРП прийняла Рішення № 1075/0/15-19, яким відмовила у внесенні подання Президенту України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді КГС у складі Верховного Суду.
Таке рішення прийняте внаслідок виявлення обставин, які не були предметом розгляду ВККС та які, на переконання ВРП, свідчать про невідповідність кандидата критерію професійної етики і можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням судді ОСОБА_1 на посаду.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що 08 квітня 2019 року під час засідання ВРП, суддя ОСОБА_1 підтвердив, що має обліковий запис у соціальній мережі "Фейсбук", який ідентифікується його портретом і латинською транслітерацією його імені та прізвища. На уточнююче запитання ОСОБА_1 підтвердив, що останньою публікацією в його обліковому записі було поширення посилання на музичний твір, розміщений на ресурсі "Ютуб". Переглядом вмісту публікацій, розміщених на відповідному обліковому записі, встановлено, що ОСОБА_1 поширював 30 липня, 19 вересня та 25 вересня
2016 року на своїй сторінці у "Фейсбук" нецензурні вислови та заклики до насильства.
Враховуючи викладене, ВРП дійшла висновку, що поведінка кандидата та його ставлення до такої поведінки викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності ОСОБА_1 критерію професійної етики та є обставиною, що може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади в разі його призначення на посаду судді КГС у складі Верховного Суду.
18. ОСОБА_1 вважає зазначене рішення ВРП протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
19. Задовольняючи позовні вимоги, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду керувався тим, що оскаржуване рішення прийнято без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване. У такому випадку розгляд питання щодо внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді КГС ВС не відповідав критерію прозорості, а тому мотиви цього рішення не можуть вважатися об`єктивними.
20. Вирішуючи спір, Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду виходив з того, що позивачу не були повідомлені ті факти й обставини, які стали підставою для висновку про його невідповідність як кандидата на посаду судді Верховного Суду і були покладені основу оскаржуваного рішення, внаслідок чого він фактично був позбавлений можливості підтвердити чи спростувати їх. Суд дійшов висновку про те, що відповідачем не дотримано вимог, визначених пунктами 3 та
9 частини другої статті 2 КАС України.
Суд також виснував, що мотиви рішення не є об`єктивними, оскільки викладені лише на підставі вибіркових матеріалів.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
21. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року ВРП зазначає, що суд при ухваленні рішення втрутився в дискреційні повноваження Ради, неправильно і неповно дослідив докази та встановив обставини у справі, що призвело до ухвалення ним незаконного судового рішення.
22. Натомість ВРП, приймаючи Рішення № 1075/0/15-19, діяла на підставі та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України; оскаржуване рішення прийняте з використанням повноваження, з метою, з якою це повноваження надано ВРП (повноважним складом ВРП, у нарадчій кімнаті, за своїм внутрішнім переконанням, на підставі загальнодоступної інформації та з обґрунтуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, безсторонньо, добросовісно, розсудливо).
23. За внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді КГС ВС проголосувало менше чотирнадцяти членів ВРП, що відповідно до вимог статті 34 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) є безумовною підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на зазначену вище посаду.
24. Суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку про скасування Рішення ВРП № 1075/0/15-19 з підстав, передбачених пунктом 2 частини двадцять першої статті 79 Закону України № 1402-VIII, що зумовлює безумовне скасування такого рішення, оскільки оскаржуване рішення підписане всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені. Суд помилково ототожнив поняття "підписання" з "оприлюдненням" рішення ВРП.
Позиція ОСОБА_1 щодо апеляційної скарги
25. Позивач вважає, що доводи апеляційної скарги щодо втручання в дискреційні повноваження є помилковими та суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду (у справі № 800/551/17).
Зазначає, що твердження ВРП про дотримання встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення суперечать наявним в матеріалах справи доказам та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідач також не спростував допустимими доказами факт складання вмотивованого рішення та його підписання всіма членами ВРП, які брали участь у прийнятті рішення, до закінчення повноважень у частини таких членів (30 квітня
2019 року).
Обґрунтовує, що інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності судового рішення і свідчать про помилкове тлумачення норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права та акти їх застосування
26. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до частин першої, третьої статті 127 Конституції України правосуддя здійснюють судді. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
28. За частиною першою, другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП в порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
29. Відповідно до частин першої, другої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема,: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу.
30. Згідно з висновком Конституційного Суду України в Рішенні від 11 березня
2020 року № 4-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону
№ 1402-VIII, Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, Закону № 1798-VIII зазначено, що для здійснення конституційних функцій добору та оцінювання суддів на підставі статті 92 Закону № 1402-VIIIутворено ВККС, яка є державним колегіальним органом суддівського врядування та діє на постійній основі у системі правосуддя України. Повноваження Комісії визначені в статті 93 Закону № 1402-VIII.
Аналіз статті 131 Конституції України, статей 92, 93 Закону № 1402-VIII дає підстави стверджувати, що жоден інший орган чи установа не уповноважені здійснювати конституційні функції добору та оцінювання суддів, у тому числі ВРП, яка відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 131 Основного Закону України вносить подання про призначення судді на посаду, ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого.
31. Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 11 березня
1980 року № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під такими повноваженнями слід вважати повноваження, адміністративного органу, який, приймаючи рішення, може користуватися певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з декількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає кращим за цих обставин.
32. У Доповіді Європейської комісії "За демократію через право" (Венеційської комісії) щодо призначення суддів, яка ухвалена на 70-му пленарному засіданні
16?17 березня 2007 року, з посиланням на Висновок № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів (далі ? КРЄС), зазначено, що кожне рішення щодо призначення або кар`єри судді має опиратись на об`єктивні критерії та мусить прийматися або незалежним органом, або з дотриманням гарантій прийняття такого рішення не інакше, як на основі зазначених критеріїв.
33. Щодо повноважень судової ради у своєму Висновку № 10 (2007) з питання "Судова рада на службі суспільства" КРЄС рекомендує, щоб судова рада мала повноваження з відбору, призначення та просування по службі суддів. Ці функції мають здійснюватися в повній незалежності від законодавчої чи виконавчої влади, а також в абсолютній прозорості щодо критеріїв відбору суддів.
34. Рішення, які стосуються добору та підвищення суддів по службі, мають ґрунтуватися на об`єктивних критеріях, які попередньо визначені законом чи компетентними органами влади. Прийняття таких рішень має базуватися на заслугах, з урахуванням кваліфікації, вмінь та потенціалу, необхідних для вирішення справ при застосуванні закону, зберігаючи повагу до людської гідності (пункт 44 Рекомендації (2010)12 КРЄС державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки).
35. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
36. За частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку визначеному Законом та включає щонайменше п`ятнадцять стадій. Згідно з пунктами 12, 13, 14 цієї частини статті стадіями добору є: оголошення ВККС відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад; проведення ВККС конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації ВРП щодо призначення кандидата на посаду судді; розгляд ВРП рекомендації ВККС та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді.
37. За нормами частин першої, другої, дев`ятої, десятої статті 79 Закону
№ 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується ВККС. Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання. Конкурс на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду проводиться щодо вакантної посади у відповідному касаційному суді.
38. На підставі частини першої статті 1 Закону № 1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
39. За частинами сімнадцятою та вісімнадцятою статті 79 Закону № 1402-VIII ВККС за результатами конкурсного добору надсилає до ВРП відповідно до кількості вакантних посад суддів рекомендації про призначення кандидатів суддями. Відповідно до внесеної Комісією рекомендації Рада на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.
40. За змістом частини першоїстатті 31 Закону № 1798-VIIIВРП, її органи, член ВРП для здійснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи від:
1) суддів, судів, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя;
2) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;
3) юридичних осіб.