У Х В А Л А
15 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 127/21764/17
Провадження № 14-115цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Товариства садоводів "Малинівка" (далі - Товариство) про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Товариства, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою Товариствана рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року у складі судді Гриневича В. С., додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2018 року у складі судді Гриневича В. С. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів Матківської М. В., Берегового О. Ю., Сопруна В. В. та
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариствапро визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Товариства, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що з 28 травня 2016 року позивач працював на посаді голови правління Товариства. 05 жовтня 2017 року він отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за яким керівником Товариства є ОСОБА_2 . На звернення позивача до державного реєстратора з приводу отримання документів, на підставі яких була здійснена реєстрація зміни керівника громадської організації, йому було вручено копію протоколу проведення позачергових загальних зборів Товариства від 16 липня 2017 року, копію реєстру осіб, які брали участь у позачергових загальних зборах Товариства, що є додатком до вказаного протоколу, та копію рішення державного реєстратора від 02 жовтня 2017 року. Згідно з указаною копією протоколу проведення позачергових загальних зборів Товариствапозивача звільнено з посади голови правління Товариствата обрано головою правління Товариства ОСОБА_2, заступником голови правління ОСОБА_3., а також інших членів правління та ревізійної комісії.
Посилаючись на те, що зазначені рішення, оформлені протоколом проведення позачергових загальних зборів, ухвалені з порушенням норм Закону України "Про громадські об`єднання", статті 60 Закону України "Про господарські товариства", статей 92, 100 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статуту Товариства, крім того, звільнення з роботи відбулось із порушенням частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме в період його тимчасової непрацездатності, позивач просив:
- визнати недійсними та скасувати рішення, оформлені протоколом проведення позачергових загальних зборів Товариства від 16 липня 2017 року щодо: обрання головуючого та секретаря зборів; обрання рахункової комісії; оголошення недовіри і звільнення голови правління Товариства; обрання голови правління, членів правління та ревізійної комісії Товариства; визначення особи, яка має право представляти Товариство для здійснення реєстраційних дій;
- поновити його на посаді голови правління Товариства;
- стягнути з відповідача 10 418,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
19 березня 2018 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано рішення позачергових зборів Товариства, оформлені протоколом від 16 липня 2017 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління Товариства; стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 17 265,44 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням із цієї суми податків і інших обов`язкових платежів; стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 640,00 грн судових витрат; рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що проведення позачергових зборів Товариства відбулося з порушенням норм ЦК України, Закону України "Про громадські об`єднання" та статуту Товариства. Крім того, позивача звільнено на підставі пункту 3.8 статуту Товариства, який у цьому статуті відсутній. Протокол від 16 липня 2017 року не містить обґрунтованих підстав для звільнення позивача з посади голови правління Товариства.
17 травня 2018 року додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області стягнуто з Товариства на користь держави судовий збір у сумі 1 280,00 грн.
11 липня 2018 року постановою Апеляційного суду Вінницької області рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції надав оцінку зібраним у справі доказам та зробив обґрунтований висновок про численні порушення вимог чинного статуту Товариства, допущені при проведенні позачергових зборів Товариства, та про невідповідність у результаті прийнятих рішень, зафіксованих у різних (трьох замість одного) протоколах, волі осіб, які були присутні на зборах і брали участь у голосуванні, внаслідок чого оспорюване позивачем рішення про його звільнення є незаконним.
У серпні 2018 року Товариство подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року, додаткове рішення цього ж суду від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2018 року, в якій просило скасувати зазначені судові рішення та провадження в справі закрити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що за частиною третьою статті 221 КЗпП України установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань за рішенням органів, що їх обрали. Отже, суди не врахували, що спірні правовідносини не мають характеру трудових, про що свідчать положення статті 221 КЗпП України. Суди, вдавшись до обговорення правомірності обґрунтування протоколу проведення позачергових загальних зборів Товариства, вийшли за межі своєї компетенції та ухвалили незаконні судові рішення.
23 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у справі.
04 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначено до судового розгляду.
18 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 750/3192/14.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19).
29 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду поновлено касаційне провадження у справі.
17 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що не можна погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які розглянули вказану справу за правилами цивільного судочинства з огляду на те, що на спірні правовідносини поширюються положення КЗпП України.
На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначене не відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі № 120/248/19-а (провадження К/9901/25315/19).
У наведеній постанові Верховний Суд зауважив, що предметом оскарження у справі є рішення відповідача про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, прийняте на підставі протоколу позачергових зборів уповноважених Товариства, що спричинило виникнення спірних правовідносин між позивачем та Товариством. Тобто звернення позивача до суду з позовом викликане необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а пов`язане з наявністю спору між членами Товаристващодо обрання керівника, членів правління та ревізійної комісії. Отже, у справі оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого необхідно вирішувати й питання, пов`язані з реєстрацією зміни інформації про юридичну особу, тобто позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний безпосередньо із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що унеможливлює його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Такий спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.