УХВАЛА
08 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 520/1972/19
Провадження № 11-116заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1, який діє через адвоката Чубко Оксану Миколаївну, ОСОБА_2 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2020 року (судді Мороз Л. Л., Берназюк Я. О., Бучик А. Ю., Рибачук А. І., Саприкіна І. В.) у зразковій справі № 520/1972/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, та
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України), в якому просив:
- визнати дискримінаційними дії відповідача при розгляді звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796?ХІІ);
- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 01 жовтня 2017 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року до моменту здійснення перерахунку.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 25 лютого 2020 року позов задовольнив частково.
ГУ ПФУ не погодилося із цим рішенням суду і 20 березня 2020 року через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду подало до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, який зазначену скаргу разом зі справою № 520/1972/19 передав до Великої Палати Верховного Суду.
06 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду за скаргою ГУ ПФУ відкрила апеляційне провадження у цій справі.
24 березня 2020 року ОСОБА_1, який діє через адвоката Чубко О. М., подав апеляційну скаргу на це саме судове рішення, за якою Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 квітня 2020 року відкрила апеляційне провадження у цій самій справі.
ОСОБА_2 , вважаючи себе особою, інтересів якої стосується розгляд цієї справи, 30 березня 2020 року подав апеляційну скаргу, за якою 06 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 травня 2020 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 08 липня 2020 року.
Під час вивчення матеріалів справи було з`ясовано, що адвокат Чубко О. М., яка діє як представник позивача ОСОБА_1, 20 березня 2020 року подала заяву про ухвалення додаткового рішення, яка до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла 23 березня 2020 року.
Суд першої інстанції, перед тим як направити справу для перегляду в порядку апеляційного провадження, заяву представника позивача ОСОБА_1 від 20 березня 2020 року про винесення додаткового рішення не розглянув.
Згідно з частиною четвертою статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо під час вивчення матеріалів справи будуть виявлені нерозглянуті зауваження щодо правильності чи повноти фіксування судового процесу технічними засобами або нерозглянуті письмові зауваження щодо правильності чи повноти протоколу судового засідання, або невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, виноситься ухвала із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.