|
| |
|
|
|
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 539/3046/15-к
провадження № 51-6176км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Чистика А. О., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю. В.,
прокурора Руденко О. П.,
захисників
(в режимі відеоконференції) Дичука І. А.,
Дація М. І.,
Болдирєва В. Є.,
засуджених ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_1 ? адвоката Дичука І. А. та засудженої ОСОБА_4 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 травня 2016 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121; ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Новаки Лубенського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_2 ), раніше судимого, та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м. Конотопу Сумської області, жителя АДРЕСА_3 ), раніше не судимого,
засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121; ч. 4 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 травня 2016 року засуджено:
· ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного їй майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього належного їй майна;
· ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань за попереднім вироком Київського районного суду м. Полтави від 23 липня 2015 року та покарання, призначеного за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 травня 2016 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому майна;
· ОСОБА_5 ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено цивільні позови, питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 24 жовтня 2019 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 визнано винуватими і засуджено за те, що 1 червня 2015 року близько 23:30 вони за попередньою змовою, з метою заволодіння майном шляхом розбійного нападу, розподіливши між собою ролі, заздалегідь взявши із собою маску, гумові рукавиці, прибули до господарства ОСОБА_6 розташованого на АДРЕСА_1 . Прибувши до місця вчинення злочину, за домовленістю ОСОБА_4 залишилася біля будинку для спостереження за навколишньою обстановкою з метою попередження про небезпеку викриття злочину, а ОСОБА_1 та ОСОБА_5, одягнувши на руки гумові рукавиці, обійшовши будинок, шляхом демонтажу шибок за допомогою принесеного ОСОБА_4 ножа через вікно проникли всередину будинку. Остання увійшла до будинку, в якому перебували ОСОБА_1 і ОСОБА_5, через вхідні двері, які їй відкрив ОСОБА_5 через нетривалий час.
У будинку ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5, не включаючи світла, з метою заволодіння грошима та золотими виробами зайшли до однієї з кімнат, де ОСОБА_1 за шторою виявив ОСОБА_6 . Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій щодо заволодіння майном, він умисно завдав одного удару ногою в ділянку грудей потерпілій, у результаті чого остання впала на підлогу. Після цього ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 з відома ОСОБА_4 умисно почали завдавати численних ударів руками і ногами по голові та тулубу ОСОБА_6, а потім щоб привести її до свідомості обливали водою та перевіряли у неї пульс. Згодом ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном потерпілої, обшукали весь будинок, де знайшли гаманець потерпілої з 500 грн. Заволодівши вказаними коштами, ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6, що лежала на підлозі, зірвав з неї ланцюжок із кулоном та сережку із золота, які передав ОСОБА_4 . Відповідно до висновку експертизи від 16 липня 2015 року № 1607/6 в результаті проведення незалежної оцінки майна золотих прикрас 585 проби загальною вагою 5,9 г, отримано оціночні вартості, що збігаються з ринковими вартостями і станом на 2 червня 2015 року становлять: дві частини золотого ланцюжка вагою 3,56 г - 2013,72 грн, сережка золота 1,77 г - 1030,14 грн, кулон золотий вагою 0,57 г - 331,74 грн. Так, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 заволоділи майном потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 3875,60 грн, яке потім поділили між собою та яким розпорядилися на свій розсуд.
Перед тим як покинути будинок, за згодою ОСОБА_5, ОСОБА_4 засуджений ОСОБА_1 зі знайденого в будинку мобільного телефону "Нокіа", належного ОСОБА_6, відправив її сестрі смс-повідомлення, щоб та викликала їй швидку медичну допомогу.
Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_6 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні в момент їх спричинення, що призвели до смерті потерпілої.
Причиною смерті ОСОБА_6 стала закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.
2 червня 2015 року близько о 2:30 ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 покинули будинок ОСОБА_6 та за взаємною домовленістю з метою знищення слідів злочину спалили за селом гумові рукавички, використані ними в ході розбійного нападу. Після чого, дізнавшись від знайомих, що вони перебувають у розшуку у зв`язку із вчиненим ними злочином, втекли з м. Лубен.
Вимоги та доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 просить змінити судові рішення та зменшити їй покарання, обмежившись вже відбутим строком. Вважає, що в цьому кримінальному провадженні її дії кваліфіковано неправильно, вважає, що її дії охоплюються ст. 185 КК, вказує на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на те, що суди не в повній мірі врахували обставини, що пом`якшують покарання, а саме: її молодий вік, стійкі соціальні зв`язки, наявність постійного місця проживання разом із батьками, утримання неповнолітньої дитини, позитивну характеристику, відсутність притягнень до кримінальної чи адміністративної відповідальності та не перебування на обліку у нарколога, а також вчинення злочину у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, оскільки має малолітню дитину. Також засуджена просила зарахувати їй строк попереднього ув`язнення, а саме тримання у ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", оскільки на даний час, справа щодо неї розглядається у Верховному Суді.
Захисник Дичук І. А. у касаційній скарзі просить змінити судові рішення в частині призначення ОСОБА_1 покарання та призначити більш м`яке. Вказує на те, що апеляційний суд, обираючи покарання, не врахував наявності на утриманні у підзахисного баби ОСОБА_7, яка є особою похилого віку, та формального перерахування судом першої інстанції обставин, що пом`якшують покарання.
Вирок щодо ОСОБА_5 в касаційному порядку не оскаржується.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисники Дичук І. А. і Дацій М. І. та засудженіОСОБА_1 і ОСОБА_4 підтримали касаційні скарги захисника та засудженої ОСОБА_4 .
Захисник Болдирєв В. Є. та засуджений ОСОБА_5 підтримали подані касаційні скарги.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення касаційних скарг та просила залишити судові рішення без зміни.