Постанова
іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 734/4208/17
провадження № 51-3484км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Чистика А. О., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Костюка О. М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Матвієнка В. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 березня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 червня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрівка Прилуцького району Чернігівської області та жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 березня 2019 року, залишеним без зміни ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 червня 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Цивільний позов прокурора задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня" 18 114,96 грн у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково й стягнуто на користь останнього з ОСОБА_1 4744 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 25 000 грн - моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я, за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, 03 вересня 2017 року приблизно о 02:00 ОСОБА_1 біля Будинку культури в с. Новий Шлях Козелецького району Чернігівської області, діючи з мотивів особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_2 двох ударів кулаком в обличчя, заподіявши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому верхньої щелепи, перелому нижньої щелепи, струсу головного мозку, синців на обличчі, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судами обох інстанцій безпідставно не взято до уваги показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , стороною обвинувачення не доведено наявності в його діях прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. Вважає, що порушено його право на захист, оскільки при врученні повідомлення про підозру він не мав можливості скористатися послугами захисника. Вказує, що висновок експерта № 150 (згідно з медичними документами) від 17 листопада 2017 року є недопустимим доказом, тому що медичні документи не були визнані речовими доказами та не були надані сторонам під час відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК. Зазначає, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про призначення судово-медичної експертизи та надходження висновку експерта. Вважає, що обвинувачення стосовно нього сформульовано не конкретно.
У запереченні на касаційну скаргу прокурор просив залишити її без задоволення, а постановлені судові рішення - без зміни.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК визначено підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. На будь-яких інших підставах, окрім зазначених у цій нормі, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а виходить з обставин, установлених судом.
Засуджений у своїй касаційній скарзі, як убачається з її змісту, заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірку в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Натомість вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу засудженого у частині встановлених місцевим судом обставин, у своїй ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.
Як вбачається з матеріалів провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 КПК.
Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань потерпілого ОСОБА_2, який підтвердив умисне нанесення йому тілесних ушкоджень засудженим; свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які бути свідками даної події та детально розповіли про обставини нанесення засудженим ударів потерпілому; даних, що містяться у висновку експерта № 150 (згідно з медичними документами) від 17 листопада 2017 року, а також на підставі дослідження в судовому засіданні інших доказів, зміст яких детально відображено у вироку.