1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/16198/16

адміністративне провадження № К/9901/35214/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,



розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2017 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (головуючий суддя Бабенко К.А., судді: Кучма А.Ю., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоп-Інвестторг" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості і карток відмови,



В С Т А Н О В И В:



В жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоп-Інвестторг" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог) до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару №100260004/2016/000018/2 від 12 вересня 2016 року та карток відмови в митному оформленні товарів №10026000/2016/00046 від 12 вересня 2016 року і №100260004/2016/00050 від 19 вересня 2016 року.



Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному, а не по основному (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.



Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 липня 2017 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №100260004/2016/000018/2 від 12 вересня 2016 року та картки відмови в митному оформленні товарів №10026000/2016/00046 від 12 вересня 2016 року №100260004/2016/00050 від 19 вересня 2016 року.



Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2017 року в її резолютивній частині змінено й викладено другий - четвертий абзаци в наступній редакції: " 2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту "Східний" ВМО-2 від 12.09.2016 року №100260004/2016/000018/2. 3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту "Східний" №100260004/2016/00046 від 12.09.2016 року. 4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту "Східний" №100260004/2016/00050 від 19.09.2016 року."; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2017 року залишено без змін.



Приймаючи такі рішення, суди дійшли висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом.



Водночас апеляційний суд вказав, що оскаржене позивачем рішення про коригування митної вартості товару прийнято Київською міською митницею ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту "Східний" ВМО-2, а картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - Київською міською митницею ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту "Східний", у зв`язку з чим, резолютивна частина постанови суду першої інстанції підлягає зміні.



Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею визначено із застосуванням другорядного методу у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством під час митного оформлення документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості (зокрема, щодо вартості транспортування), яким суди попередніх інстанцій оцінки не надали.



Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.



В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).



Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.



Судами встановлено, що 03 травня 2016 року між LAIWU TAIFENG FOODS CO.,LTD (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено договір №LW-16-41, згідно з пунктом 1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця товари, зазначені у специфікації, що є додатком 1 до цього договору, і є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався його прийняти на умовах, викладених нижче; продавець зобов`язаний передати покупцю товар вільний від будь-яких обтяжень.



Відповідно до пункту 2.2 договору покупна ціна сплачується покупцем в два транші: передплатою після підписання договору, що складає 3100,00 доларів США; оплатою 5890,00 доларів США перед завантаженням.



За змістом пункту 3.1 договору товар постачається продавцем покупцеві на умовах FOB QINGDAO за правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року протягом 90 календарних днів з моменту здійснення часткової передоплати.



Згідно із додатком 1 до договору №LW-16-41 від 03 травня 2016 року товар, який підлягав поставці, складався з білого та рожевого імбиру для суші.



З метою митного оформлення товару, митну вартість якого визначено за основним методом - ціною договору (контракту), разом із митною декларацією №100260004/2016/217900 від 12 вересня 2016 року декларантом подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №LW-16-41 від 03 травня 2016 року, додаток №1 до договору №LW-16-41 від 03 травня 2016 року, рахунок-фактуру (інвойс) №TF23-161680 від 07 липня 2016 року, пакувальний лист до інвойсу №TF23-161680 від 07 липня 2016 року, коносамент №ТАО27441 від 23 липня 2016 року, довідку про транспортні витрати №157978 від 09 вересня 2016 року (до кордону України), сертифікат про походження товару форми А №G163721000730230 від 20 липня 2016 року, договір про надання митно-брокерських послуг №БП-05 від 06 листопада 2015 року.



Також позивачем на вимогу митного органу додатково подавались копії: банківських платіжних документів від 07 червня 2016 року та від 20 липня 2016 року на підтвердження факту попередньої оплати продавцю за товар, прейскуранта (прайс-листа) виробника товару від 01 липня 2016 року, митної декларації країни відправлення від 21 липня 2016 року №439020160000008500, лист №78 від 12 вересня 2016 року про неможливість надання інших документів.



У зв`язку з тим, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, Митним постом "Східний" ВМО-2 Митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 12 вересня 2016 року №100260004/2016/000018/2, а також Митним постом "Східний" складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260004/2016/00046.



14 вересня 2016 року декларантом до ВМО-2 митного посту "Східний" Митниці подано митну декларацію №100260004/2016/217943, складену з урахуванням рішення про коригування митної вартості №100260004/2016/000018/2 від 12 вересня 2016 року.



Проте, 19 вересня 2016 року митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260004/2016/00050, в якій як причину відмови у митному оформленні (випуску) товарів вказано про неправильне заповнення граф 38, 45, 47 графи "В" митної декларації.



Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів і картками відмови, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.



В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.



Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.



За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.



Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).



Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.



Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).



Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.



Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.



Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.



Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.



За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.



Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.


................
Перейти до повного тексту