ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа № 820/94/16
адміністративне провадження № К/9901/27057/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року (суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді: Русанова В.Б., Курило Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2015 №000612211, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 245105,00 грн, №000602211, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 595008,00 грн, з яких 396672,00 грн за основним платежем та 198336,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судами встановлено, що відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 та з 01.05.2015 по 31.05.2015, за результатами якої складено акт від 26.11.2015 № 457/20-29-22/32796896, яким встановлено порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження ПДВ на 396672,00 грн, в тому числі за березень 2015 року на 210252,00 грн, за травень 2015 року на 186420,00 грн, та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2015 року на 245105,00 грн.
У акті перевірки податковий орган констатував формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за операціями із Підприємством "ФОРТІС" Харківської Обласної Організації Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ" Організацій Інвалідів України", ТОВ "Дорекс-Безпека Руху", ТОВ "Укрпромбуд", ТОВ "Стронг Констракшин" без належного документального підтвердження здійснення таких господарських відносин, обґрунтовуючи це неподанням заявок на попереднє замовлення товарів по взаємовідносинам з Підприємством "ФОРТІС" Харківської Обласної Організації Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ" Організацій Інвалідів України"; сертифікатів (ТОВ "Дорекс-Безпека Руху"); сертифікатів якості, технічних паспортів, товарно-транспортних накладних (ТОВ "Укрпромбуд"); документів, що підтверджують транспортування товару, сертифікатів якості/паспортів якості по взаємовідносинам з ТОВ "Стронг Констракшин". Крім того посилався на результати здійснених заходів з податкового контролю по контрагенту ТОВ "Стронг Констракшин" та аналізу його податкової звітності, відповідно до яких не встановлено наявності у нього необхідних ресурсів і умов для здійснення спірних операцій.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2019 позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.12.2015 №000612211, №000602211.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність податковим органом безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами (Підприємством "ФОРТІС" Харківської Обласної Організації Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ " Організацій Інвалідів України", ТОВ "Дорекс-Безпека Руху", ТОВ "Укрпромбуд", ТОВ "Стронг Констракшин") щодо поставки товарів (стрічки Stamark A 380 150 мм75м, будівельних матеріалів, машин для розробки тріщин PCR-25 CIMLINE, різаків розробки тріщин 31136 MARATON, ) та виконання робіт (роботи по влаштуванню довготривалої розмітки автодороги М06, Київ - Чоп, від км 434+230 до км 621+500), які використані у власній господарській діяльності, а відтак Товариство правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи, що унеможливило реалізацію завдання адміністративного судочинства та призвело до формального та незаконного вирішення спору.
Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.