ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа № 808/2511/16
адміністративне провадження № К/9901/28597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (суддя - Садовий І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (головуючий суддя - С.М. Іванов, судді: Суховаров А.В., Чередниченко В.Є.) у справі № 808/2511/16,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 №0000491400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 76080,00грн, у тому числі: 50720,00грн за податковими зобов`язаннями та 25360,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
2. В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" посилається на безпідставність проведення йому донарахувань з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням з огляду на те, що господарські операції з реалізації позивачу його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс-ЛТД" товарно-матеріальних цінностей здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити їх реальність. За викладеного, позивач вказує, що оскільки факт здійснення поставок товару підтверджено документально, а також доведено його подальше використання у межах власної господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", висновок контролюючого органу викладений в акті перевірки щодо порушення товариством положень податкового законодавства є помилковим, а податкове повідомлення-рішення такими, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016, позовні вимоги задоволено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, мотивовано правомірністю формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальність "Онікс-ЛТД" з огляду на те, що належними первинними документами, які також були предметом дослідження під час невиїзної перевірки, підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю товариства. Суди зауважили, що чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, їх знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх, а також від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу товарообігу, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання, а тому підстави для проведення позивачу донарахувань за спірним податковим повідомленням-рішенням відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 у справі №808/2511/16, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс-ЛТД" за період з 01.08.2014 по 30.09.2014.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.08.2014 по 30.09.2014 на загальну суму 50720,00грн, в тому числі по періодах: серпень 2014 року на суму 49931,00грн, вересень 2014 року на суму 789,00грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 31.05.2016 №34/08-29-14-0009/23855495 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 №0000491400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 76080,00грн, у тому числі: за основним платежем у сумі 50720,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 25360,00грн.
Фактичною підставою для проведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" вказаних донарахувань з податку на додану вартість, став висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за результатом договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальність "Онікс, ЛТД" з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач, за результатом проведеного аналізу, з посиланням на податкову інформацію щодо вказаного суб`єкта господарювання (АІС "Податковий блок", Архів електронної звітності) та дослідженням ланцюга постачання придбаного позивачем у Товариства з обмеженою відповідальність "Онікс-ЛТД" товару, встановив відсутність фактичної поставки товару (комп`ютерна техніка та комплектуючі до неї) по всьому ланцюгу товарообігу. На переконання контролюючого органу, у розглядуваному випадку відбулося документування операцій із товаром за відсутності фактично їх здійснення, оскільки, як стверджує відповідач, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальність "Онікс-ЛТД" (Постачальник) було укладено договір довгострокового постачання товарів (комп`ютерна техніка та комплектуючі до неї) №140415 від 15.04.2014, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар на підставі заявки в кількості і в строки відповідно до умов договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) на умовах договору. Згідно з п. 2.3 названого договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Судами також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, було надано копії первинних документів, які також були предметом під час позапланової невиїзної перевірки, зокрема договір поставки, специфікацію до договору, додаткову угоду, видаткові накладні, податкові накладні.
Розрахунки між підприємствами за виписаними податковими накладними проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи. Розрахунки за даними операціями проведено у повному обсязі, дебіторська та кредиторська заборгованість відсутня.
Транспортування придбаної у контрагента продукції здійснювалося власним транспортом позивача на орендований у місті Києві склад, що підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними та договором оренди нежитлового приміщення №От-1115 від 16.12.2013, копії яких долучені до матеріалів справи.
Також судами було встановлено, що придбаний у Товариства з обмеженою відповідальність "Онікс-ЛТД" товар було використано позивачем в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, а саме ремонт та виробництво комп`ютерів і периферійного устаткування, а також реалізація іншим підприємствам-покупця, що підтверджується долученими до матеріалів адміністративної справи копіями накладних, довіреностями на отримання товару, рахунками, податковими накладними та платіжними дорученнями.
Операції з Товариством з обмеженою відповідальність "Онікс-ЛТД" було належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за 01.01.2013-31.10.2016, копія яких наявні в матеріалах адміністративної справи.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, відповідач посилається на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Приватним підприємством "Онікс-ЛТД" з огляду на безтоварний характер проведених господарських операцій, тобто таких, які спрямовані на надання податкової вигоди з метою ухилення від спати податків до бюджету, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних правових наслідків. Також контролюючий орган вказує, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилися доводи відповідача щодо відсутності у вказаного контрагента позивача об`єктів оподаткування; неможливості реального здійснення операцій по ланцюгу товарообігу від постачальника до кінцевого споживача; відсутності у контрагента адміністративно-господарської можливості для здійснення операцій з купівлі-продажу товару, тощо. Контролюючий орган вважає, що у розглядуваному випадку відбувалося документування операцій із товаром за відсутності фактично їх здійснення. А тому, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, на думку суб`єкта владних повноважень, є правомірним, підстави для його скасування - відсутні.
8. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
9.1 Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
9.2. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
9.3. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
9.4. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
9.5. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 1.
10.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
10.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
10.2. Пункт 2 статті 3.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.