ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/625/16
адміністративне провадження № К/9901/31283/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (судді: Білак С.В. (головуючий), Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі №804/625/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- від 16.09.2015 № 0000474702, яким позивачу збільшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 3 558,00 грн;
- від 17.09.2015 № 0000464700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 116 100,00 грн, з яких за основним платежем у розмірі 77 400,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 38 700,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення розміру від`ємного значення з ПДВ, збільшення суму грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних санкції стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 25.08.2015 №70/28-01-47-02/00190928, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ ВКК "Єрмак-К", ТОВ "ТК Метіз", ТОВ "Росукрмеханіка", ТОВ "ВП "Талав", ТОВ "Тепло Енерго Комплект Україна" за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 80 958,00 грн, в тому числі за жовтень 2014 року у сумі ПДВ - 77400,00 грн, за грудень 2014 року у сумі 3558,00 грн, а також заниження позитивної різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом за жовтень 2014 року у сумі 77400,00 грн; завищено від`ємне значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом за грудень 2014 року у розмірі 3558,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ ВКК "Єрмак-К" та ТОВ "Тепло Енерго Комплект Україна" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на отриману податкову інформацію про не встановлення руху товарів по ланцюгу постачання (2-га ланка), не встановлення факту придбання ТОВ "Тепло Енерго Комплект Україна" перетворювачів тиску, які були реалізовані позивачу у грудні 2014 року, а також наявну інформацію за аналізом показників декларацій з ПДВ та ЄРПН щодо фактів формування податкових зобов`язань по операціях з підміни товарів, що свідчать про порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ ВКК "Єрмак-К" та ТОВ "Тепло Енерго Комплект Україна" на підставі договорів поставки товару.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, специфікація, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактури, банківські виписки, сертифікат якості, товарно - транспортні накладні, довіреності, прибуткові ордери, акти приймання - передачі товару, акти приймання ТМЦ.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що суди не врахували доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ ВКК "Єрмак-К" та ТОВ "Тепло Енерго Комплект Україна", що, зокрема, підтверджується аналізом податкової звітності та інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючих органів, згідно якої не встановлено придбання товару контрагентами по ланцюгу постачання. Також контролюючий орган вказує на недоліки в заповненні товарно - транспортної накладної, відсутність контрагента по ланцюгу постачання за місцезнаходженням, відсутність у контрагентів ресурсів для проведення господарської діяльності.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.