ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/4552/16
адміністративне провадження № К/9901/29904/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №804/4552/16
за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3024 про визнання протиправними та скасування наказів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, ухвалену у складі: головуючого судді Кононенко О.В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, постановлену у складі: головуючого судді: Чепурнова Д.В., суддів Сафронової С.В., Мельника В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини 3024 (далі - відповідач) із вимогами визнати протиправними та скасувати накази військової частини 3024 від 25 квітня 2016 року №215 та від 12 травня 2016 року №253.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11 липня 2016 року йому стало відомо про те, що наказами від 25 квітня 2016 року № 215 та від 12 травня 2016 року №253 на нього було накладено дисциплінарні стягнення, однак дисциплінарних проступків він не скоював і з наказами ознайомлений не був, тому вважає їх протиправними.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до розпорядку дня військової частини 3024, затвердженого командиром військової частини 3024 від 19 листопада 2015 року №743, 04 квітня 2016 року з 08 год 00 хв по 08 год 40 хв у спеціальній комендатурі (з охорони базисних складів ВО "ПХЗ") військової частини 3024 проводилися інструктивні заняття з особовим складом на бойову службу.
4. 04 квітня 2016 року під час перевірки особового складу спеціальної комендатури (з охорони базисних складів ВО "ПХЗ") о 08 год 00 хв було виявлено відсутність позивача, який з`явився в підрозділі близько 10 год 30 хв, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3
5. 05 квітня 2016 року комендант спеціальної комендатури (з охорони базисних складів ВО "ПХЗ") ОСОБА_4 рапортом повідомив начальника військової частини 3024 про запізнення позивача на заняття.
6. Наказом командира військової частини 3024 від 12 квітня 2016 року №195 призначено службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов`язків контролером 3 взводу спеціальної комендатури військової частини 3024 прапорщиком ОСОБА_1
7. У межах службового розслідування були опитані прапорщики спеціальної комендатури (з охорони базисних складів ВО "ПХЗ") ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які були присутні на шикуванні 04 квітня 2016 року, які підтвердили факт запізнення позивача.
8. Позивач у межах службового розслідування надавати пояснення за фактом запізнення 04 квітня 2016 року відмовився, про що комендантом спеціальної комендатури ОСОБА_4 і заступником коменданта спеціальної комендатури по роботі з особовим складом військової частини 3024 ОСОБА_6 був складений відповідний акт.
9. За результатами службового розслідування було складено висновок, затверджений 25 квітня 2016 року командиром військової частини 3024, у якому зазначено про грубе порушення позивачем розпорядку дня військової частини.
10. Наказом командира військової частини 3024 від 25 квітня 2016 року №215 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
11. Рапортом від 27 квітня 2016 року заступник коменданта спеціальної комендатури по роботі з особовим складом військової частини 3024 ОСОБА_6 доповів начальнику військової частини 3024 про те, що позивач після ознайомлення з висновком службового розслідування від 25 квітня 2016 року розірвав його.
12. За цим фактом наказом командира військової частини 3024 від 04 травня 2016 року №236 було призначено службове розслідування.
13. У межах службового розслідування був опитаний заступник коменданта спеціальної комендатури по роботі з особовим складом військової частини 3024 ОСОБА_6, який повідомив, що 27 квітня 2016 року близько 09 годин він зайшов до їдальні, де прапорщик ОСОБА_1 виконував обов`язки чергового їдальні, і запропонував останньому ознайомитися з матеріалами службового розслідування від 25 квітня 2016 року. Після ознайомлення з указаними матеріалами прапорщик ОСОБА_1 їх розірвав, забравши шматки з собою.
14. Водночас позивач надавати пояснення щодо вказаних фактів відмовився.
15. За результатами службового розслідування було складено висновок, затверджений 11 травня 2016 року командиром військової частини 3024, у якому зазначено про порушення прапорщиком ОСОБА_1 вимог статей 12, 33, 49, 50, 51, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вимог статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
16. На підставі зазначеного висновку наказом т.в.о. командира військової частини 3024 прийнято наказ від 12 травня 2016 року №253 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
17. Не погоджуючись з наказами про накладення дисциплінарних стягнень, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
18. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
18.1. визнано протиправним і скасовано наказ військової частини 3024 від 12 травня 2016 року №253 "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
18.2. у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
19. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, виходив із того, що матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем розпорядку військової частини 3024.
20. Водночас суди попередніх інстанцій уважали, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог статей 12, 33, 49, 50, 51, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вимог статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не знайшов підтвердження під час розгляду справи.
21. Суди першої та апеляційної інстанцій зауважили, що такі висновки службового розслідування ґрунтувалися виключно на поясненнях заступника коменданта спеціальної комендатури по роботі з особовим складом військової частини 3024 ОСОБА_6 . Водночас позивач категорично заперечував проти вказаних обставин, а інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем дисциплінарного проступку 27 квітня 2016 року під час проведення службового розслідування, відповідачем зібрано не було.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
23. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки його доводам про те, що він не міг порушити розпорядок дня військової частини 3024, адже 04 квітня 2016 року у нього був вихідний день.
24. Позивач доводить, що 02-03 квітня 2016 року він перебував у добовому наряді, а тому наступний за нарядом день для нього є вихідним.
25. Позивач також не погоджується з аргументами судів попередніх інстанцій, які відхилили його доводи про те, що відповідач не ознайомлював його з висновками службового розслідування та не провидив з ним бесіди.
26. На думку позивача, указані обставини є істотними та доводять факт того, що матеріали службового розслідування були складені після прийняття оскаржуваних наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень.
27. Зазначаючи про необхідність передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, позивач доводить, що оскаржувані накази про накладення дисциплінарних стягнень приймалися з одних і тих самих підстав, а тому скасування одного наказу має наслідком автоматичну протиправність іншого. З урахуванням викладеного позивач уважає, що справу необхідно передати на новий розгляд для розгляду його позовних вимог і скасування наказів від 25 квітня 2016 року №215 і від 12 травня 2016 року №253 в їхній сукупності як пов`язаних.
28. Відповідач проти касаційної скарги заперечив. У відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
29. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
30. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
31. 27 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
32. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич В.М.
33. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
34. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Шевцовій Н.В.
35. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 16 липня 2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Шевцової Н.В., призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
36. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
37. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
38. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
39. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
40. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
41. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
42. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
43. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
44. Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
45. Преамбулою Дисциплінарного статуту визначено, що цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
46. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України.