ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2020 року
Київ
справа №1140/3384/18
адміністративне провадження №К/9901/22124/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року (головуючий суддя: Пасічник Ю.П.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року (головуючий суддя Головко О.В., судді: Суховарова А.В., Ясенова Т.І.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі також - ГУ ДФС У Кіровоградській області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 29 листопада 2018 року № 0002721403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 481940,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано до нього штрафні санкції на підставі спірного акта індивідуальної дії, оскільки висновки посадових осіб відповідача ґрунтуються на аналізі розбіжностей в записах у книзі обліку доходів та розрахунковій книжці щодо готівкових коштів, одержаних за результатами господарської діяльності, разом з тим, за твердженням позивача, у своїй діяльності він не використовує розрахункову книжку, оскільки є платником єдиного податку.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що факт вчинення позивачем порушення підтверджується належними та допустимими доказами.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0002721403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 481940,00 грн.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач зазначив:
- надані до суду відповідачем на підтвердження факту неоприбуткування доходів у Книзі обліку доходів позивачем копії розрахункових квитанцій не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки не завірені підписом та/або печаткою платника податків; до того ж розрахункова книжка, фотокопії квитанцій з якої надані суб`єктом владних повноважень, не обліковується та не зареєстрована в податкових органах та невідома позивачу, до того ж, фізичні особи-підприємці такої книги не ведуть; відповідачем не доведено, що кошти згідно фотокопій розрахункових документів надходили в касу позивача та він їх фактично отримував;
- у періоді, що перевірявся, він перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності і був платником єдиного податку другої групи, відповідно до вимог підпункту 296.1.1 статті 296 Податкового кодексу України вів книгу обліку доходів, яка була зареєстрована у визначеному законодавством порядку, водночас, застосування пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 (надалі також - Положення № 637; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в частині не оприбуткування готівки можливе лише в разі ведення: касової книги, книги обліку доходів і витрат, книги обліку розрахункових операцій;
- Указом Президента України від 20 червня 2019 року №418/2019 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" визнано таким, що втратив чинність, що на думку позивача, свідчить його зворотну дію в часі, що зумовлює необхідність звільнення від відповідальності ФОП ОСОБА_1
2.1. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
За позицією податкового органу, наведеною у відзиві на касаційну скаргу, при перевірці позивача встановлено неоприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів, на підставі виписаних розрахункових квитанцій з №549921-549951 серія ВААВ розрахункової книжки (серія ВААВ № 549901) в день їх фактичних надходжень на протязі 2015 - 2017 років на суму 96 388 грн.
Як вказує відповідач, позивачем в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій не спростовано встановлені під час контрольного заходу порушення вимог законодавства щодо не оприбуткування готівки.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з обставинами, що встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП Полового Г.О. з питань правильності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якого складено акт від 6 липня 2018 року № 473/11-28-13-03/2624911015.
Перевіркою, зокрема, встановлено факти неоприбуткування позивачем у період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року у Книзі обліку доходів готівкових коштів на загальну суму 164687,00 грн. у зв`язку із чим порушено вимоги глави 2 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.
На підставі висновків акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2018 року № 00001851403, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 823 435,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження ДФС України прийнято рішення від 26 листопада 2018 року № 18473/П/99-99-11-03-01-25, яким скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області від 10 серпня 2018 року № 00001851403 у частині штрафних санкцій, застосованих поза межами строків, визначених пунктом 114.1 статті 114, статті 102 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного рішення винесено податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0002721403, яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі абзацу третього пункту 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (надалі також - Указ №436/95) застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушенням норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 481940,00 грн.
Фактичною підставою прийняття вказаного рішення стали висновки відповідача про порушення позивачем вимог законодавства, що полягали в неоприбуткуванні готівкових коштів в книзі обліку доходів (реєстраційний номер №5501/1) на підставі виписаних розрахункових квитанцій з №549921-549951 серія розрахункової книжки ВААВ в день їх надходження протягом 2015-2017 років на суму 96 388 грн.
На підтвердження факту не оприбуткування коштів у відповідній книзі відповідачем надано копії книги обліку доходів, розрахункових квитанцій із розрахункової книжки, копій договорів-замовлень, пояснень позивача щодо відображення операцій в книзі обліку та чековій книжці.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС України (в редакції чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає таке.
За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, позивачем не здійснено оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів внаслідок чого до нього на підставі абзацу третього статті 1 Указу №436/95 застосовано штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Так, положеннями абзацу третього статті 1 Указу №436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20 червня 2019 року №418/2019) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.