ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа №464/8631/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43521/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарольский і партнери" (далі - ТОВ "Нарольский і партнери") на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Курильця А.Р. (головуючий), суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І., у справі за позовом ТОВ "Нарольський і партнери" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про визнання протиправними та скасування постанови та припису -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати припис від 12 жовтня 2016 року;
1.2 - визнати протиправною та скасувати постанову №07-3210/81 від 14 листопада 2016 року.
2. Сихівський районний суд м. Львова постановою від 16 березня 2017 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував припис інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 12 жовтня 2016 року.
Визнав протиправною та скасовував постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №07-вих-3210/81 від 14 листопада 2016 року про визнання ТОВ "Нарольський і партнери" винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладення штрафу у розмірі 130500 грн.
2.1 Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено, що в проекті, який наданий замовником проектної документації та який, як вбачається з оскаржуваних постанови та припису, досліджувався відповідачем, відстань до межі сусідньої ділянки складає менше 1 метра.
3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 травня 2017 року, скасував постанову Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2017 року та прийняв нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовив.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, Львівський апеляційний адміністративний суд виходив із того, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог не з`ясовано усі обставини, які мають значення для її вирішення. Суд апеляційної інстанції встановив, що у розробленому позивачем проекті відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни менше 1,0 м, що є порушенням державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92 п.3.25*. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняті за результатами перевірки припис та постанова про накладення штрафу є правомірними, а тому не підлягають визнанню їх протиправними і скасуванню.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 4 жовтня 2016 заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано направлення для проведення позапланової перевірки на будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Голубця, 34.
4.2. За результатами перевірки відповідачем 11 жовтня 2016 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з якого вбачається, що будівельні роботи по об`єкту "Реконструкція з розширенням частини житлового будинку на вул. Голубця,34 за рахунок прибудови та надбудови у м. Львові" не завершені. Будівництво веранди, яке на час перевірки є незавершеним, виконано з порушенням норм та правил експлуатації об`єкта, а саме проведеним заміром вимірювальної рулетки відстань від краю бетонної плити за проектом веранда в експлуатації п.№4 до наявної похилої огорожі сусідньої межі ділянки на вул. Голубця,36 у м. Львові складає 0,36 м. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1 м. Зроблено висновок, що ТОВ "Нарольський і партнери" розроблено проектну документацію з порушенням державних будівельних норм ДБН 360-92** п.3.25*, а замовником будівництва проведено її затвердження та виконано будівельні роботи.
4.3. 12 жовтня 2016 року головним спеціалістом відділу інспекційної роботи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого за результатами позапланової перевірки проведеної на "Реконструкція з розширенням частини житлового будинку на вул. Голубця,34 за рахунок прибудови та надбудови у м. Львові" виявлено порушення щодо розроблення проектної документації ТОВ "Нарольський і партнери" з порушенням державних будівельних норм ДБН 360-92** п.3.25*, а саме: не дотримано відстань до межі сусідньої ділянки, а замовником будівництва проведено її затвердження та виконано будівельні роботи.
4.4. На підставі матеріалів перевірки відповідачем 12 жовтня 2016 року винесено припис, згідно якого ТОВ "Нарольський і партнери" зобов`язано в 30-ти денний термін з дня отримання даного припису усунути порушення вимог державних будівельних норм ДБН 360-92** пункту 3.25 щодо дотримання відстаней до межі сусідньої ділянки, згідно чинного законодавства.
4.5. Постановою начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №07-вих-3210/81 від 14 листопада 2016 року визнано ТОВ "Нарольський і партнери" винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 130500 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ТОВ "Нарольский і партнери" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та залишити в силі постанову Сихівського районного суду м. Львова від 16 березня 2017 року.
5.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, на які посилається позивач у своїй позовній заяві і які встановлені судом першої інстанції. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції з порушенням вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дослідив додаткові докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції. Висновок суду про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудування, на думку позивача, ґрунтується на припущеннях. Зазначає, що наявні у справі докази свідчать про відсутність порушень вимог державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92 п.3.25*.
6. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, у яких він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року. Мотивами заперечень проти касаційної скарги відповідач зазначає правомірність своїх дій під час проведення позапланової перевірки позивача та законність і обґрунтованість прийнятих за результатами перевірки рішень.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України (у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.