ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа № 335/13894/16-а(2-а/335/55/2017)
адміністративне провадження № К/9901/45539/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Уханенка С.А. (головуючий), суддів: Богданенка І.Ю., Дадим Ю.М. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Вознесенівському районі м. Запоріжжя (далі - управління ПФУ в Вознесенівському районі м. Запоріжжя) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на підставі частини другої статті 40 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV);
1.2 зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком з 22 серпня 2014 року відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, забезпечити її виплату та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя постановою від 12 січня 2017 року позов задовольнив.
2.1 Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив із того, що в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому в управління ПФУ в Вознесенівському районі м. Запоріжжя були відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при призначенні позивачу пенсії за віком.
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 4 квітня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.
3.1 Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову виходив із того, що позивач із заявою про призначення пенсії за віком звернувся 22 серпня 2014 року на підставі якої згідно наданого суду апеляційної інстанції розпорядження №856125 від 29 серпня 2014 року позивачу було призначено пенсію за віком з 22 серпня 2014 року.
Водночас, прохання застосувати показник середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, було викладено позивачем під час звернення із заявою від 28 вересня 2016 року про перерахунок пенсії, у зв`язку з набуттям 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії за віком, який передбачено частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV та під час проведення якого застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, вказаною нормою не передбачено.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII). Після призначення пенсії продовжував працювати.
4.2 З 21 серпня 2014 року позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
4.3 За заявою позивача від 22 серпня 2014 року, у зв`язку з набуттям ним права на пенсію за віком у відповідності до Закону №1058-IV управлінням було розраховано позивачу пенсію за віком з врахуванням набутого страхового стажу та застосуванням середньої заробітної плати за 2007 рік.
4.4 У подальшому, 28 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, у зв`язку з набуттям після призначення пенсії за віком 24 місяці страхового стажу провести перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком з урахуванням заробітної плати до 30 червня 2000 року та з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
4.5 Відповідач листом від 6 жовтня 2016 року повідомив позивача про проведення перерахунку лише з урахуванням набутого стажу роботи.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням частини другої статті 40 Закону №1058-IV, оскільки визначений розмір пенсійної виплати значно занижений, що суттєво звужує обсяг гарантованих законом прав на належний соціальний захист.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
7. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
8. Відповідно до статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону №1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.