ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 559/489/16-а
касаційне провадження № К/9901/13399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просив скасувати постанову від 29.03.2016 № 0419/20908/16 про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не вчиняв порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, оскільки не зміг у встановлений законом строк вивезти транспортний засіб, поміщений у митному режимі "транзит", за межі України, через те, що 14.10.2015 внаслідок підпалу транспортний засіб згорів, був пошкоджений і непридатний для експлуатації. При спробі перетину митного кордону України 10.02.2016 позивач надав митному органу підтверджуючі дію обставин непереборної сили документи: довідку Дубенського МВ УМВС України в Рівненькій області від 14.10.2015 №55/10-9502 про прийняття і реєстрацію заяви про факт загоряння автомобіля марки "Volkswagen Transporter" та реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за реєстраційним номером 12015180040000902; витяг з матеріалів кримінального провадження №12015180040000902, виданий органом досудового розслідування Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області 15.10.2015, відповідно до якого 14.10.2015 до Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області надійшло повідомлення про те, що 14.10.2015 у м. Дубно поблизу будинку по вул. Д.Галицького, 6 відбулося загоряння автомобіля марки "Volkswagen Transporter"; довідку Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (Дубенський міськрайониий сектор) від 16.10.2015 №01/1268, про те, що 14.10.2015 виникла пожежа автомобіля Wolkswagen Transporter 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, який знаходився за адресою: м. Дубно, вул. Д.Галицького, 6, Рівненської області. Однак митний орган безпідставно не врахував ці документи та притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області постановою від 29.03.2016 змінив постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка М.І. у справі про порушення митних правил від 26.02.2016 № 0419/20980/16 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення частини третьої статті 470 Митного Кодексу України, звільнив ОСОБА_1 від відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежився усним зауваженням та закрив провадження у справі.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.06.2016 скасував постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29.03.2016 та відмовив у задоволенні позову повністю. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці ДФС України судовий збір в сумі 606,32 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач правомірно наклав на позивача адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України. Позивач не надав належних і допустимих доказів наявності обставин непереборної сили, які б завадили позивачу виконати обов`язок щодо своєчасної доставки транспортного засобу, поміщеного в митний режим "транзит" до митного органу. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, тому суд першої інстанції припустився помилки, звільняючи позивача від адміністративної відповідальності та закриваючи провадження у справі.
ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права: частини другої статті 171-2, пункту 1 частини п`ятої статті 189, пункту 1 частини першої статті 157, пункту 4 частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд незаконно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою на постанову суду з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, яка не підлягає оскарженню. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції з огляду на компетенцію митного органу не міг підміняти та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які належать до його компетенції, а відтак припустився помилки, звільняючи позивача від адміністративної відповідальності та закриваючи провадження у справі, є неправильними, оскільки досліджуючи матеріали справи, враховуючи характер, тяжкість, наслідки, обставини вчиненого правопорушення, суд мав підстави для висновку про малозначність правопорушення, та з урахуванням особи порушника, вважати можливим його виправлення без застосування адміністративного стягнення та закриття провадження у справі на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги надані позивачем документи, які підтверджують, що автомобіль дійсно зазнав пожежі внаслідок його підпалу сторонніми особами, що стало приводом для реєстрації кримінального провадження, а також, що автомобіль дійсно перебував на ремонті у період з 16.10.2015 по 09.02.2016.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.08.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Верховний Суд ухвалою від 06.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду в спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 07.07.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Старший державний інспектор Львівської митниці ДФС склав протокол про порушення митних правил від 10.02.2016 № 0419/20908/16, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
У протоколі зазначено, що 10.02.2016 близько 02:30 у зону митного контролю митного поста "Краковець" Львівської митниці ДФС у напрямку "виїзд з України" прибув транспортний засіб марки "VOLKSWAGEN", модель "TRANSPORTER", VIN НОМЕР_6, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Під час проходження митного контролю та митного оформлення транспортного засобу, після проведення перевірки у відповідності до інформації електронної бази ЄАІС ДМСУ "Перетин кордону транспортним засобом" з`ясовано, що останній ввіз на митну територію України цей транспортний засіб через митний пост "Краковець" Львівської митниці ДФС 09.10.2015 по смузі руху "зелений коридор" у митному режимі "транзит". Транспортний засіб зареєстрований та території Чехії.
ОСОБА_1 16.10.2015 звернувся на Рівненську митницю ДФС щодо перебування зазначеного транспортного засобу в неробочому стані через загорання, на що у листі від 19.11.2015 № 24442/24/17-70-24 був проінформований про те, що при вивезенні транспортного засобу за межі митної території України необхідно надати документи, що підтверджують дію обставин непереборної сили. Посилань на перелік документів, які підтверджують дію обставин непереборної сили та які необхідно надати ОСОБА_1, зазначений лист не містив.
10.02.2016 при перетині митного кордону України, на митному поcтy "Краковець" Львівської митниці ДФС ОСОБА_1. подав документи на підтвердження дії обставин непереборної сили:
довідку Дубенського МВ УМВС України в Рівненькій області від 14.10.2015 №55/10-9502 про прийняття і реєстрацію заяви про факт загоряння автомобіля марки "Volkswagen Transporter" та реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за реєстраційним номером 12015180040000902;
витяг з матеріалів кримінального провадження №12015180040000902, виданий органом досудового розслідування Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області 15.10.2015, відповідно до якого 14.10.2015 до Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області надійшло повідомлення про те, що 14.10.2015 у м. Дубно поблизу будинку по вул. Д.Галицького, 6 відбулося загоряння автомобіля марки "Volkswagen Transporter";
довідку Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (Дубенський міськрайониий сектор) від 16.10.2015 №01/1268, про те, що 14.10.2015 виникла пожежа автомобіля Wolkswagen Transporter 2002 року випуску, номер шассі НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, який знаходився за адресою: м. Дубно, вул. Д.Галицького, 6, Рівненської області. У довідці зазначено, що ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електромережі. Унаслідок пожежі вогнем знищено електрична проводка, правий задній підкрильник, задній бампер, два задніх вікна, праве заднє колесо, права задня фара, один правий двірник, обшивка салону, пошкоджено лакофарбове покриття.
Заступник начальника Львівської митниці прийняв постанову від 26.02.2016 № 0419/20908/16 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 грн., оскільки станом на 10.02.2016 зазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезений, у інший митний режим не поміщений. На момент перетину кордону ОСОБА_1 . не надав відповідних документів, що підтверджують визначені у статті 460 Митного кодексу України обставини, за яких адміністративна відповідальність не настає, зокрема, факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб.
Пунктами 21, 24, 25, 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) визначено, що: митна процедура - це зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення; митні формальності - це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 544 МК здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують основні завдання, зокрема, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.
Відповідно до частини першої статті 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 467 МК якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Частиною першою статті 93 МК передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Згідно з частиною першою статті 381 МК громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
При цьому, з огляду на положення глави 55 "Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" розділу XII МК, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК, як письмове зобов`язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо.
Отже, транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.