ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2020 року
м. Київ
справа № 160/7819/19
адміністративне провадження № К/9901/30406/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Конєва С.О. від 19 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., Добродняк І.Ю. від 03 жовтня 2019 року,
у справі № 160/7819/19
за позовом ОСОБА_1
до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області,
третя особа: ОСОБА_2,
про визнання протиправним та скасування рішення від 17 квітня 2018 року №483Н-ХХХІХ/VІІ, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі також - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17 квітня 2018 року №483Н-ХХХІХ/VІІ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду по фактичному розміщенню торговельно-виставочного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,4981 га;
- зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі земельної ділянки в оренду по фактичному розміщенню торговельно-виставочного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,4981 га.
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 160/7819/19, оскільки справа не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
3. 01 листопада 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 160/7819/19, в якій просить такі скасувати, а справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2019 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О. та Коваленко Н.В.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №160/7819/19.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у квітні 2018 року звернувся із заявою до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої її передачі в оренду, місце розташування: АДРЕСА_1, площею 0,4981 га, кадастровий номер: 1221411000:02:046:0056, цільове використання: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
7. Рішенням Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року №4834-XXXIX/VII відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду за місцем фактичного розміщення торговельно-виставочного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,4981 га (кадастровий номер: 1221411000:02:046:0056) у зв`язку з попереднім рішенням Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 грудня 2017 року №437н-XXXIX/VII "Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності", яким надано дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності Підгородненський міський раді.
8. Зі змісту доданої до позову Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що співкористувачем земельної ділянки за кадастровим номером: 1221411000:02:046:0056 на рівні з позивачем є також і ОСОБА_2
9. З оскаржуваним рішенням та бездіяльністю відповідача позивач пов`язує порушення його права на отримання у користування земельної ділянки для розміщення торговельно-виставочного комплексу за рахунок земель комунальної власності.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він не є публічно-правовим. Спір стосується цивільного майнового права щодо користування (володіння) однією і тією ж земельною ділянкою з одним і тим же кадастровим номером 1221411000:02:046:0056 позивачем, ОСОБА_2 та Підгородненською міською радою, відтак повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки вони є необґрунтованими, незаконними та ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним з етапів процесу отримання права власності чи користування (право оренди) на земельну ділянку. Отримання такого дозволу не гарантує особі набуття такого права, тому що сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Таким чином, правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки позивач не набув права користування спірною земельною ділянкою, а лише мав пріоритетне право на отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, як власника об`єкту нерухомості розташованого на цій ділянці.
12. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.
14. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
15. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
16. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
17. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
18. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
20. Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
21. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.