ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2020 року
м. Київ
справа № 640/9610/19
адміністративне провадження № К/9901/34557/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" до Головного управління ДФС у м.Києві, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року (суддя Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (головуючий суддя: Степанюк А.Г., судді - Губська Л.В., Епель О.В.)
у справі № 640/9610/19.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрхім" (надалі також - позивач, ТОВ "ТД "Укрхім") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2019 року №0027881404 та №0027871404.
Вказуючи про невідповідність вказаних індивідуальних актів положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, посилався на те, що висновки відповідача про порушення позивачем відповідних положень податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Агрокомфорт" підтверджується відповідними доказами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року, залишеним без змін та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, позов задоволено.
Ухвалюючи рішення про скасування податкових повідомлень-рішень, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що наявними у матеріалах справи та належним чином оформленими первинними документами підтверджується реальність господарських операцій ТОВ "ТД "Укрхім" з ТОВ "Агрокомфорт", а наведені відповідачем доводи щодо неможливості підтвердження надходження товарів по ланцюгах постачання не спростовують позицію товариства.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 640/9610/19, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Торговий Дім "УКРХІМ" відмовити повністю.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити рішення судів без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач зазначив, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, не дали обґрунтованої оцінки доводам відповідача, що слугували підставою прийняття оспорюваних у даній справі індивідуальних актів.
Так, відповідач зазначає, що надані позивачем під час судового розгляду документи не дають підстав вважати правильними висновки судів щодо фактичного здійснення операцій, оскільки із змісту видаткових накладних слідує, що вони складені та підписані у Кіровоградській обл., м. Кропивницький, вул. Миколи Садовського, буд. 14 Б. Вказане наводить на висновок про те, що поставка товару здійснювалася саме за цією адресою, проте така адреса не відповідає місцю зберігання та/або навантаження товару, яке вказано у складських квитанціях та актах приймання - передавання зерна.
Крім того, за твердженнями відповідача, на підтвердження транспортування товару, поставленого у липні 2018 року ячменю 3-го класу врожаю 2018 року, не надано жодного документа, що підтверджував би його транспортування (товарно-транспортна накладна, залізнична накладна тощо).
2.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і вказує на те, що зазначені відповідачем в касаційні скарзі обставини не є підставою для позбавлення його права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли ним виконано усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та він має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Отже, на думку позивача, висновки ГУ ДФС у м.Києві, які ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагентів ТОВ "ТД "УКРХІМ", а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій, за результатами перевірки позивача відповідачем складено акт від 8 травня 2019 року №460/26-15-14-04-01/39716581, згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги:
- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), а саме - завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у лютому 2019 року на 3 830 861,00 грн.;
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 197.6 статті 197, підпунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що спричинило завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) за лютий 2019 року на суму податку на додану вартість 507 202,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2017 року:
- № 0027881404, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2019 року на 507 202,00 грн.;
- №0027871404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку, у розмірі 3 830 861,00 грн. за лютий 2019 року, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 915 430,50 грн.
Фактичною підставою прийняття вказаних індивідуальних актів стали висновки відповідача про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість внаслідок відображення в податковому та бухгалтерському обліках операцій із ТОВ "Агрокомфорт", які, на думку відповідача, фактично не здійснювались.
Разом з тим, у ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ "ТД "Укрхім" (Покупець) та ТОВ "Агрокомфорт" (Постачальник) укладено договір від 22 червня 2018 року №280618 щодо поставки сільськогосподарських товарів українського походження врожаю 2018 року, нормальної товарної якості, в заліковій вазі, кількістю відповідно до додаткових угод.
У подальшому між сторонами договору підписані 16 додаткових угод, в яких було визначено вид товару, його якість, кількість та ціна, а також строки та умови поставки.
На підтвердження фактичної поставки товару (зернових культур: пшениця, ячмінь, кукурудза) позивачем надано копії: платіжних доручень, видаткових накладних, складських квитанцій, карток аналізу зерна, довіреностей та актів приймання-передавання зерна, карток рахунку №631, податкових накладних та розрахунків коригування до них .
Транспортування товару здійснювалося згідно з укладеним з ТОВ "Агрозерноторг" договором, що підтверджується товарно-транспортними накладними.
Крім того, за змістом встановлених у ході розгляду справи обставин, придбаний у ТОВ "Агрокомфорт" товар в подальшому реалізований позивачем згідно з договором комісії, укладеним із ТОВ "Амбар Експорт БКВ", що підтверджується відповідними наявними у матеріалах справи доказами.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.