ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2020 року
Київ
справа №813/5662/15
адміністративне провадження №К/9901/25308/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року (суддя Дякович В.П.)
у справі № 813/5662/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрбуд""
до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимоги про сплату боргу,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Укрбуд"" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якої є Залізнична об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області; далі - ДПІ, контролюючий орган) задовольнив:
- визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 21 квітня 2015 року № 0000172202, № 0000182202, № 0000581701, № 0000571701 та від 15 липня 2015 року № 0000472202;
- визнав протиправним та скасував рішення про застосування штрафних санкцій від 21 квітня 2015 року № 0000261701;
- визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу від 03 липня 2015 року № Ю-540-23.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 березня 2016 року відмовив у задоволенні клопотання ДПІ про відстрочення сплати судового збору та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши 10 днів для усунення недоліків шляхом направлення до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 березня 2016 року повторно відмовлено ДПІ у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу контролюючому органу у зв`язку з неусуненням недоліків.
17 серпня 2016 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу, до якої долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року. При цьому судовий збір сплачено контролюючим органом у повному обсязі.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 серпня 2016 року залишив апеляційну скаргу без руху, надавши 30-денний строк для усунення недоліків шляхом подання у визначений строк заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній доказів, які б вказували на дату надходження відповідного фінансування витрат на оплату судового збору.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ, оскільки вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Зокрема, у вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що контролюючим органом на підтвердження обставин відсутності фінансування на оплату судового збору станом на дату подання апеляційної скарги та можливості сплати судового збору лише 05 серпня 2016 року не надано жодних доказів, зокрема копій кошторисних призначень по КЕКВ 2800 "Інші видатки".
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до Львівського апеляційного адміністративного суду.
На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган зазначив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою слід вважати поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки сплата судового збору здійснюється згідно із затвердженим кошторисом та після надходження коштів на його рахунок.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
19 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на час подання позивачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Статтею 187 КАС України (у редакції, чинній на час подання позивачем апеляційної скарги) встановлено вимоги до апеляційної скарги та, зокрема, передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України (у редакції, чинній на час подання позивачем апеляційної скарги) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставою для його поновлення є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ, враховуючи наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.