ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2020 року
Київ
справа №826/15799/15
адміністративне провадження №К/9901/19512/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року (головуючий суддя - Шулежко В.П.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді - Файдюк В.В., Чаку Є.В.)
у справі №826/15799/15
за позовом Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а також стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Підприємство "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а також стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило про передчасність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, адміністративний позов Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015 №0000652202, №0000642202 та №0000021502. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в даному випадку документальна перевірка Підприємства контролюючим органом фактично не проводилася, оскільки відповідачем не досліджувалися первинні документи платника. Крім того суди зазначили, що за умови вилучення правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів Підприємства, контролюючий орган всупереч приписів податкового законодавства не зупинив проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача до дати отримання копій відповідних документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів, які були вилучені. З огляду на вищевикладене суди дійшли висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що на підтвердження факту вилучення правоохоронними органами оригіналів первинних бухгалтерських документів Підприємства, позивач надав копію вимоги №443/10/09 від 28.02.2014 та копію акта передачі документів, які у розумінні Кримінального процесуально кодексу України не є належними доказами фактичного вилучення правоохоронними органами первинних документів у позивача. Таким чином, відповідач заперечує факт виїмки правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів Підприємства та зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Підпунктом 4 пунктом 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2015, відповідно до наказу начальника ДПІ від 19.01.2015 № 96, згідно із пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.11.2014.
За результатами перевірки складено акт від 05.02.2015 №63/26-57-22-02/35635441 (далі-Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139 ст. 139, п. 154.4 ст. 154 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, загалом на суму 3 848 878, 00 грн;
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у загальній сумі 25 494 273 грн, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 30.11.2014 на загальну суму 2 233 893 грн;
- п. 197.6 ст. 197, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість пза період, в яких заявлені суми до бюджетного відшкодування, та періоди, відображені у додатках до податкових декларацій з ПДВ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 4 315 901 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення:
- №0000021502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 394 876, 25 грн, зокрема 4 315 901 грн за основним платежем та 1 078 975, 25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0000652202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2 792 366,25 грн, у тому числі 2 233 893,00 грн за основним платежем та 558 473,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0000642202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 811 097,50 грн, зокрема 3 848 878,00 грн за основним платежем та 962 219,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
В Акті перевірки контролюючий орган, зокрема, відобразив зміст постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2015 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо обставин, встановлених в ході досудового розслідування за №320141000800000100 від 13.11.2014, зокрема щодо ймовірної легалізації директором позивача грошових коштів у розмірі 3 552, 9 грн шляхом надання ДПІ завідомо неправдивих відомостей з метою отримання пільги у вигляді 0% ставки оподаткування для відшкодування ПДВ з бюджету в автоматичному режимі.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
На думку колегії суддів, рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 20.1.6, 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.