ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 43/75-15/7-б
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Варес М.О., адвокат Матвійчук О.В.
боржника, ліквідатора - адвокат Сабодаш Р.Б.
ліквідатор - Ганюк Т.М.
кредитора ( ОСОБА_1 ) - Гевелюк М.М.
кредитора (ТОВ "Комбікормовий завод "Піаст-Ніжин") - адвокат Сидорук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.03.2020
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 12.06.2019
у справі № 43/75-15/7-б
за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 43/75-15/7-б за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" про визнання банкрутом.
2. 22.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 14 820 637 грн. 94 коп.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі №43/75-15/7-б відмовлено у визнанні кредиторських вимог Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на суму 14 816 795 грн. 94 коп.
4. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б залишено без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 17.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 17.04.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" у справі № 43/75-15/7-б визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.05.2020.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 17.04.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 27.05.2020 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 3 842,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" уточнити вимоги касаційної скарги від 17.04.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б.
9. 27.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" надійшла заява від 26.05.2020 про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено оригінал документу (квитанція № 0.0.1718338346.1 від 26.05.2020), що підтверджує доплату судового збору в розмірі 3 842,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б. Також скаржником подано заяву про уточнення прохальної частини касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 17.04.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б.
10. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 43/75-15/7-б за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 17.04.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 14.07.2020 о 10:15 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і постановити нове рішення яким визнати грошові вимоги ТОВ "ФК Єврокредит" до боржника ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" у розмірі 14 820 637, 94 грн та включити грошові вимоги в сумі 14 816 795, 94 грн окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що боржник ніколи не мав права зустрічної вимоги до Банку, ніколи не направляв заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі статей 601, 603 Цивільного кодексу України, а тому зобов`язання боржника як позичальника та майнового поручителя перед кредитором - АТ "Укрсоцбанк", залишилися чинними.
12.2 Судами попередніх інстанцій помилково застосовано до спірних правовідносин приписи статей 598, 601 Цивільного кодексу України, оскільки жодним судовим рішенням не припинено ні кредитні договори ні договори іпотеки.
12.3 Судами попередніх інстанцій порушено приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в межах справи № 5011-34/12259-2012 не розглядалися вимоги, що стосуються дійсності кредитних договорів та договорів іпотеки.
12.4 Висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 23.01.2019 у справі № 911/1681/18, від 13.02.2019 у справі № 910/6090/18.
13. Представники скаржника в судовому засіданні 14.07.2020 підтримали касаційну скаргу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. АТ "Альфа-Банк" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить задовольнити касаційну скаргу.
15. Ліквідатором боржника подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
16. Ліквідатор, представник боржника, ТОВ "Комбікормовий завод "Піаст-Ніжин", кредитор ОСОБА_1 в судовому засіданні 14.07.2020 заперечили проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
18. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
19. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
20. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" від 17.04.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 43/75-15/7-б подана 17.04.2020.
22. З огляду на викладене, при розгляді вказаної касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
25.1 23.04.2004 між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182 (далі -Договір - 1), відповідно до якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику - 1 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором. Відповідно до п. 1.1.1. Договору - 1 надання кредиту мало здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.02.2005 (п. 1.1.2. Договору - 1).
25.2 З метою забезпечення виконання зобов`язань Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" сторони уклали Договір іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004, за яким банкрут передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 6.
25.3 Крім того, 30.04.2004 між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніжинський" було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №02-23/207 (далі -Договір - 2), відповідно до якого кредитор зобов`язується надавати грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором. Відповідно до п. 1.1.1. Договору - 2 надання кредиту мало здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5% річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.04.2005.
25.4 30.04.2004 між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" укладено договір іпотеки № 05-12/615, за яким банкрут у якості забезпечення виконання всіх зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Ніжинський" за Договором - 2 передав Акціонерному товариству "Укрсоцбанк" в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану у м. Київ, просп. Маяковського, 6.
25.5 19.12.2005 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" та Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було укладено Договір уступки вимоги, за умовами якого Банк передав Українсько-американському спільному підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС" право вимоги за Договорами 1 та 2, укладеними між Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Ніжинський" відповідно, а Українсько-американське спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КАІС" сплатило Банку за відступлення права вимоги грошові кошти у розмірі 3 100 000,00 грн.
25.6 31.01.2006 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" та Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004, укладеним між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь".
25.7 31.01.2006 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" та Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004, укладеними між Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та ЗАТ "ВТФ "Радосинь".
25.8 Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/82, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 19.12.2005 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" та Акціонерним товариством "Укрсоцбанк".
25.9 Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" та Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004.
25.10 Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/84, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" та Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004.
25.11 12.11.2012 Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" була направлена новому кредитору заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" повідомило нового кредитора про проведення зарахування однорідних зустрічних вимог, а саме 3 100 000 грн., отриманих Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" за визнаним недійсним Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, та 4 133 186,80 грн., отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" в процесі реалізації ним права вимоги як кредитора за кредитними договорами № 02-23/182 від 23.04.2004 та № 02-23/207 від 30.04.2004, а також договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004, що були відступлені Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС" за визнаними недійсними Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/692, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05- 12/615.
25.12 Не погоджуючись із правомірністю зарахування зустрічних грошових вимог Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 12 112 339,84 грн. Свої позовні вимоги ТОВ "КАІС" обумовлювало тим, що ПАТ "Укрсоцбанк" протиправно провело зарахування зустрічних однорідних вимог.
25.13 Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2012 у справі № 5011-34/12259-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013, у задоволені позову було відмовлено повністю. Рішення суду було вмотивовано, також і тим, що зобов`язання яке виникло на підставі кредитного договору та договорів іпотеки стороною яких було Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
26. Доводи скаржника (пункти 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 постанови) колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнаються безпідставними і необґрунтованими з огляду на таке.