Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 800/560/14 (провадження № 11-1192 заі 19)
20 травня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа Міністерство юстиції України про зміну формулювання підстав звільнення і постановою від 20 травня 2020 року апеляційну скаргу задовольнила, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року скасувала та ухвалила нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнила.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Задовольняючи апеляційну скаргу Велика Палата Верховного Суду керувалася таким:
1.1. Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.
1.2. У частині першій статті 38 КЗпП України передбачено, що у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
1.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
1.4. Коли позивач написав заяву про звільнення від 27 червня 2014 року, він вчинив юридично значущі дії у межах закону і вправі був очікувати, що суб`єкт владних повноважень буде також діяти у межах та у спосіб, визначений законодавством.
1.5. Поряд із цим Кабінет Міністрів України ще раніше, 20 червня 2014 року, вніс Президентові України подання про звільнення голів районних, районних у містах, Києва державних адміністрацій у зв`язку із закінченням строку повноважень Президента України. У поданні про звільнення значився й ОСОБА_1
1.6. Із наведених вище обставин випливає, що на час видання спірного розпорядження існувало кілька підстав для звільнення позивача з посади.
1.7. Одні з цих підстав у часі виникли раніше, виражали добру волю й бажання посадової особи звільнитися із займаної посади на прийнятних для нього умовах, інша - фактично випливала із настання події (обрання нового Президента України), з якою пов`язується закінчення строку здійснення повноважень, наданих попереднім Президентом України, а ще інша - у часі виникла пізніше й тягнула для працівника негативні наслідки, які не були спричиненні порушенням ним Конституції та законів України, вчиненням злочину або інших несумісних із його посадою дій. Тим часом відповідач обрав підставу, визначену Законом України «Про очищення влади», який погіршила становище позивача.
1.8. Частина друга статті 1 Закону України «Про очищення влади» визначає, що очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності, відкритості, прозорості та публічності, презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності, гарантування права на захист.
1.9. Позивач добровільно (до існування згаданого Закону) виявив бажання усунутися від участі в управлінні державними справами. Проте відповідач, зволікаючи і розуміючи про наслідки звільнення з підстав, визначених Законом України «Про очищення влади», не виконав свого обов`язку щод