Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 635/816/13-ц
провадження № 61-39288св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Бурлаки І. В., Кіся П. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2009 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), правонаступником якого
є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - ТОВ "ФК "Есаймент"), звернулося до суду із позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 31 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси
та Кредит", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 260 000 доларів США зі сплатою 14 % річних на строк до 31 серпня 2017 року.
Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконував, у зв`язку з чим станом на 14 липня 2010 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 318 579,76 доларів США, що є еквівалентом
2 516 780,12 грн, та 2 584 989,68 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 207 000, 02 доларів США, що є еквівалентом 1 635 300,16 грн; заборгованість за кредитом - 46 223,65 долари США, що є еквівалентом 365 166,84 грн; заборгованість за процентами - 1 407,86 доларів США, що є еквівалентом 11 122,09 грн; заборгованість за процентами - 63 948,23 доларів США, що
є еквівалентом 505 191,03 грн; пеня за прострочення погашення кредиту
у розмірі 1 045 903,71 грн, пеня за прострочення погашення процентів
у розмірі 1 539 085,97 грн.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило
суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість
за кредитним договором у розмірі 318 579,76 доларів США,
що є еквівалентом 2 516 780,12 грн та 2 584 989,68 грн.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2013 року у складі судді Шинкарчука Я. А.позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором від 31 серпня 2007 року у розмірі 318 579,76 доларів США, що є еквівалентом 2 516 780,12 грн, та
2 584 989,68 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 207 000,02 доларів США, що є еквівалентом 1 635 300,16 грн; заборгованість за кредитом - 46 223,65 долари США, що є еквівалентом 365 166,84 грн; заборгованість за процентами - 1 407,86 доларів США, що є еквівалентом 11 122,09 грн; заборгованість за процентами - 63 948,23 доларів США, що є еквівалентом 505 191,03 грн; пеня за прострочення погашення кредиту у розмірі
1 045 903,71 грн, пеня за прострочення погашення процентів у розмірі
1 539 085,97 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача
на користь банку.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, відхилено.
Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області
від 01 квітня 2013 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області
від 01 квітня 2013 року змінено в частині визначення розміру пені.
Резолютивну частину рішення викладено в такій редакції.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"
в особі Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором від 31 серпня 2007 року
№ 262/08-Ф в сумі 318 579,76 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14 липня 2010 року становить 2 516 780,12 грн,
з яких: заборгованість за кредитом - 207 000,02 доларів США,
що є еквівалентом 1 635 300,16 грн; заборгованість за кредитом -
46 223,65 долари США, що є еквівалентом 365 166,84 грн; заборгованість
за процентами -1 407,86 доларів США, що є еквівалентом 11 122,09 грн; заборгованість за процентами - 63 948,23 доларів США, що є еквівалентом 505 191,03 грн; а також пеня за прострочення погашення кредиту в розмірі 932 086,11 грн, пеня за прострочення погашення процентів у розмірі
1 385 419,49 грн, а всього 4 834 285,72 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача
на користь банку. Проте позивач нарахував пеню за період з 09 лютого
2009 року по 01 липня 2010 року, тобто більше ніж за один рік, передбачений пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, а отже, період з 09 лютого 2009 року по 01 липня 2009 року необхідно виключити, та включити до розрахунку період з 01 липня 2009 року по 01 липня 2010 року, заборгованість за який складає: пеня за прострочення погашення кредиту - 932 086,11 грн, пеня за прострочення погашення процентів -
1 385 419,49 грн, а всього - 2 317 505 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у частині стягнення сум неустойки відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у цій справі замінено позивача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" правонаступником
ТОВ "ФК "Есаймент".
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував передбачені законом підстави для зменшення непомірно великого
та необґрунтованого розміру заявленої до стягнення суми неустойки.
Вважає, що відповідно до статті 551 ЦК України неустойка підлягає зменшенню, оскільки таке стягнення є непомірним тягарем для споживача, як сторони кредитного договору, враховуючи матеріальний стан відповідача, який перебуває у скрутному матеріальному становищі
і є людиною похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 (83 роки).
Зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за його відсутності, він належним чином про розгляд справи повідомлений не був.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 серпня 2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі
260 000 доларів США зі сплатою 14 % річних на строк до 31 серпня
2017 року.
Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.
Згідно з пунктом 3.2 кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно, в термін з "26" по останнє число кожного місяця, здійснювати погашення позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами
у розмірі 2 167 доларів США, згідно з графіком зниження розміру заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ПАТ "Банк "Фінанси
та Кредит", станом на 14 липня 2010 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 318 579,76 доларів США, що
є еквівалентом 2 516 780,12 грн, та 2 584 989,68 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 207 000, 02 доларів США, що є еквівалентом 1 635 300,16 грн; заборгованість за кредитом - 46 223,65 долари США, що є еквівалентом 365 166,84 грн; заборгованість за процентами - 1 407,86 доларів США,
що є еквівалентом 11 122,09 грн; заборгованість за процентами -
63 948,23 доларів США, що є еквівалентом 505 191,03 грн; пеня
за прострочення погашення кредиту у розмірі 1 045 903,71 грн, пеня
за прострочення погашення процентів у розмірі 1 539 085,97 грн.
Останній платіж за тілом кредиту відповідач здійснив 03 грудня
2008 року, останній платіж за сплату відсотків - 31 березня 2010 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.