Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 442/7720/18
провадження № 61-16400св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Нагуєвицька сільська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 травня 2019 року у складі судді Курус Р. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Нагуєвицької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням Нагуєвицької сільської ради від 26 грудня 2016 року № 107 "Про розроблення детального планування території під розміщення житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 " їй було надано дозвіл на виготовлення за її особисті кошти відповідною ліцензованою організацією детального плану території під розміщення житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1, площею 0,20 га.
Проте рішенням ХХ сесії сьомого демократичного скликання Нагуєвицької сільської ради від 13 квітня 2018 року № 226 "Про залишення у комунальній власності земельної ділянки на АДРЕСА_1 " безпідставно вилучено та залишено у комунальній власності села частину земельної ділянки, на яку їй було надано дозвіл на виготовлення детального плану території під розміщення житлового будинку та господарських споруд.
Зазначає, що цим рішенням були порушені її майнові права та інтереси.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати рішення ХХ сесії сьомого демократичного скликання Нагуєвицької сільської ради від 13 квітня 2018 року № 226 "Про залишення у комунальній власності земельної ділянки на АДРЕСА_1 "; зобов`язати Нагуєвицьку сільську раду розглянути у передбачений законом спосіб питання про затвердження детального плану території під розміщення житлового будинку, господарських споруд і будівель на АДРЕСА_1, який 18 грудня 2017 року подано на затвердження сесії сільської ради за вхідним № 60.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 травня 2019 року закрито провадження у цій справі та роз`яснено позивачці, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено протиправною бездіяльністю відповідача щодо вирішення питань, які в силу законодавчих приписів належать до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, тому законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.
Сільська рада не приймала рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи виділення земельної ділянки позивачці у власність, а лише було прийнято рішення про розроблення детального плану території, який (детальний план) на час вирішення спору не було затверджено, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 травня 2019 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що, закриваючи провадженню у справі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності у матеріалах справи доказів, які б указували на наявність порушеного приватного майнового права ОСОБА_1, яке підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Позивачка не набула права власності на спірну земельну ділянку, а виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено протиправною бездіяльністю відповідача щодо вирішення питань, які в силу законодавчих приписів належать до його виключної компетенції як органу місцевого самоврядування, а тому цей спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить суд скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 травня 2019 року, постанову Львівського апеляційного суду від 30 липня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що з моменту прийняття Нагуєвицькою сільською радою рішення від 26 грудня 2016 року № 107 "Про розроблення детального планування території під розміщення житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 " у ОСОБА_1 виникли відповідні права, зокрема, щодо подання документів для приватизації земельної ділянки площею 0,20 га на АДРЕСА_1 .
Прийнятим на ХХ сесії сьомого демократичного скликання Нагуєвицької сільської ради рішенням від 13 квітня 2018 року № 226 "Про залишення у комунальній власності земельної ділянки на АДРЕСА_1 " порушено права позивачки, набуті рішенням від 26 грудня 2016 року № 107, що унеможливлює в подальшому здійснити приватизацію спірної земельної ділянки. Зазначене вище вказує на наявність між сторонами спору про цивільне право, а тому ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Це підтверджується правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 16 грудня 2014 року у справі № 21-544а14, від 10 листопада 2015 року у справі № 21-2319а15 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження
№ 14-552цс18).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали цивільної справи № 442/7720/18 із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Нагуєвицької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії призначено до судового розгляду.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.